7

Життя зі Славою в одній квартирі спочатку було незвично та дискомфортно. Нове місце нова  обстановка і сусід. Дівчина спочатку соромилася хлопця, більшість часу проводила в кімнаті виходила з неї лише за необхідності. 

Був вечір у Кіри й у Слави був вхідний. Хлопець постукавши у двері увійшов до кімнати. Кіра лежала на ліжку животом у низ. На ній були короткі піжамні шорти й маєчка. Вона зігнула ноги в колінах і метиляля ними в повітрі. Дівчина не чула того що хлопець увійшов, бо була в навушниках. Тому коли Слава легенько торкнувся її плеча вона перелякалася. Різко вийняла навушники з вух та сіла на ліжку.

— Слава? Ти чого лякаєш?  — перелякано запитала дівчина. ЇЇ щоки вкрилися рум'янцем, а серце почало битися швидше. Вона спробувала надягти шорти нижче на свої ноги аби вони не були такими короткими. Подумки вона ж себе лаяла за те що вдягла сьогодні саме їх.

 — Вибач я не хотів. Я постукав ти не відповідала тому вирішив що краще зайти. Зайшов і побачив що ти лежиш на ліжко до мене одразу дійшло що ти в навушниках. Я не хотів тебе лякати пробач ще раз, — хлопець виглядав винуватим. Він і справді не хотів лякати дівчину. Але й потай радів що все так сталося. Йому подобалася Кіра і те як вона ніяковіє поруч з ним, а ще те як на ній сидить ота піжамка рожевого кольору що була в той момент на ній. — Я ось чого прийшов. Я тут зібрався дивитися фільм. Подумав, може ми б у двох його подивилися? Ти любиш комедії?

— Обожнюю! — радісно вигукнула дівчина на хвильку забувши про свою сором'язливість.

— От і чудово! Тоді ходімо обирати? 

— Ам... — дівчина вагалася. 

— Що не так Кір? — запитав Слава дивлячись на неї такими очима що в дівчини перехопило подих. Вона не могла йому відмовити.

— Я хочу їсти, — різко кинула дівчина і знов замовкла.

— О то це добре, бо я теж голодний. Може замовмо доставку? А поки чекатимемо перекусимо бутером. Як тобі ідея?

— Чудова, — Кіра криво усміхнулася.

Хлопець з дівчиною перемістилися на диван у залі де на стіні висіла величезна плазма.  Кіра зробила замовлення на доставку доки Слава робив бутерброди. Дівчині все ще було незручно перед хлопцем тому вона вдягла іншу піжаму. Довгі вільні штани та легка кофтина з рукавами винного кольору.

— Ось тримай! О, ти перевдягнулася, — здивований хлопець пройшовся поглядом по одягу дівчини.

— Так! Ту я водою облила у ванній, випадково, — ніби виправдовуючись пояснювала дівчина.

— Буває! — лишень сказав у відповідь хлопець.

Пара обрала фільм й почала його перегляд. Невдовзі приїхав кур'єр з їжею. Залишивши хлопцеві гарні чайові Стас  повернувся в залу з пакетами.

— Ммм! Як смачно пахне! — вирвалося з горла хлопця коли відкрив перший лоток з їжею. — Так це твоє. Поке з лосося. Цікава назва. О! А це моє!

Весело жуючи хлопець з дівчиною продовжили перегляд фільму. Зрідка коментуючи моменти, іноді позіхаючи від нудьги, а головне насолоджуючись компанією одне одного. Пара переглянула аж три фільми за ніч і заснула на дивані не додивившись четвертий.

— Трясця! Ми проспали! — зриваючись з місця заголосила Кіра. Коли побачила на годиннику одинадцяту ранку і п'ять пропущених від напарниці й ще три від управляючої.

— М? — ліниво потягуючись на дивані мугикнув слава не розуміючи чого дівчина галасує.

— Слава ми проспали! Глянь на годинник! — панікуючи закричала дівчина.

— Ну то й що? — потираючи очі питає хлопець, а в дівчині прокидається лють.

Адже саме через його пропозицію подивитися фільм вона лягла так пізно.

— Ну та й що!? Ти поглянь скільки пропущених! Та мене ж звільнять з роботи! І куди я тоді піду? А! — на очі Кіри підступили сльози. Побачивши які Слава не міг залишитися спокійним. 

Хлопець в мить опинився біля дівчини й узяв її обличчя у свої руки.

— Ніхто тебе не звільнить. Чуєш все буде добре. Даю тобі слово! Зараз ти йдеш швиденько збираєшся і ми їдемо на роботу. А там далі розберемося. Повір зараз їм просто не вигідно нас звільняти. Максимум що нам загрожує це штраф у вигляді місячної зарплатні. І то лише в крайньому разі. 

Слава звучав упевнено тому дівчину вони заспокоїли. Вона зробила все як їй сказав хлопець. На роботі на них обох чекав суровий виговір і штраф у вигляді половини місячної зарплатні. 

— Я ж казав усе добре буде, — при обійнявши дівчину запитав хлопець коли вони вийшли на вулицю подихати повітрям.

— Так. От тільки тепер всі у курсі що ми разом живемо. Чула шепотіння дівчат, — сумно проказала Кіра.