8. Юрій

Ніки довгенько немає. Хоч би не втекла, рано ще. Я встаю з-за столу і хочу пройти за нею, але коли виходжу із зали, мене майже одразу наздоганяють батьки.

Навіть гостей залишили заради цього, вдвох за мною пішли. Що б це могло означати? Може, нарешті скажуть, що відчепляться?

— Ходімо, є розмова, — каже батько серйозним голосом і веде мене до кабінету.

Мама йде за нами.

Коли заходимо всередину, батько уважно дивиться на мене і каже: 

— Ти коли подорослішаєш? Навіщо ти привів стриптизерку на вечерю? Думаєш мої люди не зʼясували, хто вона? 

— Вона — танцівниця, а не стриптизерка, і хоче стати відомою в цій сфері, — не те щоб я хотів захищати Ніку, але по факту так і було. 

— Тобі мало “відомої зірки”, яка кинула тебе з дитиною, заради ролі? — похмуро питає мама. — Підібрав якусь дівку і знову довірився їй?

— Це моє життя, що хочу, те і роблю, — хмикнув я. — Я ж не дитина, можу робити вибір самостійно.

— Тебе так і тягне на якусь пошлятину… Кажеш, у вас кохання? — мама дивиться на мене занепокоєно. — Чи просто граєш нам усім на нервах? 

— Навіщо мені це? — хмикаю. Хоча насправді так, я саме це і роблю. Щоб від мене нарешті відчепились. 

— Бо ти звик влаштовувати шоу, так що переніс їх на власне життя. Ми подумуємо, що Мілані буде краще жити з нами. Ні мати, ні батько непутящі.

— Я не віддам вам доньку, — насуплююсь. — Вона моя. Може приїжджати до вас, як раніше. Але не більше.

— Але ці твої тимчасові зв'язки… Так не годиться, Юро, — батько мне олівець, підхоплений зі столу. — Давай виставляй свою “танцівницю” з дому, ми згладимо цей інцидент. А завтра оголосимо про заручини з Олею Сліпчак. 

Я не очікував, що вони аж до такого дійдуть. Якщо кажуть про заручини, значить вже все домовлено. Але само собою мене таке не влаштовує… Думай, Юро, думай!

— Як можна заручити того, хто вже практично заручений і так? — видаю, поглянувши на батька з викликом. — В нашій країні дві дружини заборонено мати.

— Практично заручений? — мама виглядає шокованою. Але швидко бере себе в руки. — Тобто вирішив одружитися на цій шукачці грошей? І розумієш, що вона кохає не тебе, а твій гаманець, але все одного готовий одружитися з нею? 

— А що тебе не влаштовує? — відповідаю питанням на питання. — Чим Сліпчак краща? Вона теж хоче залізти в мій гаманець. Точніше, її батьки через неї. 

— Ну не рівняй. Сліпчаки багата родина, і донька у них з відповідним рівнем освіти і виховання. Вона б не дозволила собі прийти на знайомство з батьками жениха в ганчірці, яка навіть зад не прикриває! — мамина витримка дає першу тріщину. 

— Сукню я обирав, мені подобається, коли зад не прикритий, особливо, якщо зад красивий, — кажу з викликом.

— Вдома можеш хоч голу її тримати. Але на людях — не дозволю! — обурюється мама. — Але тепер іншого виходу немає. Оголосимо про заручини. І ви одружитеся. 

— Ну, ще рано прямо обʼявляти… — я не очікував, що вона все так швидко проверне. 

— Завтра наші юристи підготують контракт, —  тим часом щось для себе вирішує батько. — Пропишемо там все, щоб вона ні на що не могла претендувати. 

— Ви занадто поспішаєте… — я все ще розгублений. 

— Я ж казала, Віталю, що він грає на нервах. Вирішив тут влаштувати виставу, щоб я сердилась. 

— Я не граю. Просто Ніка не зможе так швидко підготуватись до весілля. Це ж треба час. Це раз в житті. Жінкам це важливо, — кажу швидко.

— З моїми грошима — можливо все, — не погоджується батько. — Отже, або готуємось до весілля, або закінчуй цирк. І Гриша входить на посаду виконавчого директора, до речі… Він у нас благонадійний. 

Остання перспектива шокує мене ще більше, ніж перша. Бляха… Ну що ж, Ніко, доведеться нам грати до кінця…

***

гортай далі, там продовження ------------>