Розділ 2

Зранку Соломія прокинулася в кращому настрої, ніж засинала. Добре, що не було нічного обстрілу і дівчині вдалося трохи поспати. Марсик вже теж прокинувся і вимагав щоб його погодували.

-Добре, встаю. Зараз будемо снідати. - з усмішкою сказала Соля.

Дівчина спочатку нагодувала свого рудого пухнастика, в потім почала і себе чепурити та снідати, роботу ніхто не відміняв. Добре, що вчора їй таки вдалася знайти майстра, який полагодив кран. Але Соломію не покидали дивні відчуття після невдалої розмови з Матвієм.

На роботі дівчина розповіла подрузі про свої вечірні пригоди:

-Не знаю, Альбінко, чим тобі так сподобався цей Матвій. Він справжній хам! Як його тримають у тій конторі? Але хай подякує, що я не мала вчора сил і не залишила свій відгук! - гнівно сказала Соля.

-Ой, не знаю, що тобі і відповісти. Це наче дві різні людини. Справді, я шокована. Він був такий приємний у спілкування, вихований, чемний. - ніяково відповіла Альбіна.

-Ага, бачила, я цю чемність вчора! Вірніше, чула. - огризнулася Соломія.

-Ну добре, що хоч знайшла нормальну заміну. - спробувала перевести тему Альбіна.

-Так, добре. Ладно, забий. Не вартий той Матвій, щоб на нього стільки часу витрачали. - спокійніше відповіла Соля.

-Ти права. Пішли вже працювати, шеф декілька раз вже питав про тебе.

-О! Ще один на мою голову. - з сарказмом відповіла Соля.

Наступні декілька днів Соломія була повністю поглинута роботою і новим проєктом. Шеф не відходив ні на крок. Навіть вирватися на обід не вдавалося. Подруги майже не бачилися, тільки зранку перед роботою встигали привітатися.

За тиждень стало трохи легше, основні організаційні і підготовчі моменти були вирішені, проєкт пішов у роботу, всі знали, що потрібно робити і можна було трохи видихнути.

В кінці робочого дня, Соля вже почала збиратися додому і сиділа перед екраном монітора, переглядала новини. Раптом її телефон завібрував. На екрані вона побачила не очікуваний напис “МАТВІЙ! НЕ БРАТИ!!!”

Соломія не повірила своїм очам і першою думкою було скинути, але щось таке невідоме змусило її натиснути зелену кнопку.

-Алло, це Матвій. Прошу, не кидайте слухавку. - почувся чоловічий голос на тому кінці провода.

- Слухаю, Вас! - холодно відповіла Соломія.

- Перепрошую, дівчино, я не знаю, як Вас звати. - несміливо продовжив Матвій.

- Соломія.

-Соломія. Яке красиве ім'я. Соломіє, вибачте мені за мою поведінку.

-Ого, Вам знадобився цілий тиждень, щоб усвідомити свою провину. Клас! Дякуйте, що я не написала відгук у Вашу компанію!- сердито відповіла Соля.

-Соломіє, я маю Вам все прояснити. Так, мене звати Матвій, але  я не майстер на годину. Ви помилилися. Але я справді не мав Вам так відповідати. Вибачте мене. - тихо відповів чоловік.

І тут Соломії стало соромно.

-Тобто не майстер? Це як? Тобто… -заплутано почала говорити Соля.

-Я працюю зовсім в іншій сфері.

-Тобто, я помилилася номером? Вибачте! - ніяковіло вичавила з себе Соломія.

- Все добре, Соломіє. Це я маю вибачатися, що нагрубив Вам. - трохи веселіше відповів Матвій.

-Та, ні. Це ж я була неуважна, і почала Вам набридати зі своїм краном - з посмішкою сказала дівчина.

-Так, але це не давало мені право грубіянити. Просто… - трохи запнувся Матвій… - Важкий день був.

-Розумію Вас. У нас у всіх вже досить давно важкі дні… - сумно підтвердила Соля.

-Соломіє, я Вас не відволікаю?

-Ні. Все добре. Робочий день майже закінчився і я збираюся додому.

-Вас там чекають. Не буду Вам більше набридати - трохи з жалем відповів Матвій.

-Чекають… Мій пухнастий красунчик на прізвисько Марсик.

-Собака?

-Кіт.

-Круто. В мене теж у дитинстві був кіт Біляшик.- весело сказав Матвій.

-Біляшик?! Класне прізвисько.

-Соломіє, вибачте, а можна на “ти”?

-Так, звичайно.

-Вибач, я зараз мушу йти. Можна я тобі ще зателефоную пізніше?- з надією в голосі запитав Матвій.

-Е… так, звичайно, телефонуй - трохи невпевнено і розгублено відповіла Соломія.

-Дякую. Приємно було познайомитися. До зв'язку. - тепло відповів хлопець і почулися гудки…

Соломія поклала слухавку і ще декілька хвилин дивилася на вимкнутий монітор, намагаючись зрозуміти, що щойно відбулося. Ця розмова щось зачепила в ній. Ще півгодини тому, Матвій був останній в списку тих з ким би хотіла поспілкуватися Соломія, а зараз… вона дуже сподівалася, що чоловік не обдурить і невдовзі вона знову почує його голос. Магія…