Глава 34

Соломія

З самого ранку Даня поїхав на студії. Як він сказав, їхній продюсер терміново попросив всіх учасників гурту приїхати, щоб вирішити проблему. А проблема була в саме тих постійних інтерв'ю, якихось статей а газеті, де всі ще сумнівалися, що всі ці пари - справжні.

А я сьогодні йшла до університету на першу пару. Тому одразу зібравшись я вийшла на вулицю і подивившись на годинник, зрозуміла, що ще доволі довго до початку пари. Отже, я вирішила зайти в кав'ярню, взяти кави та неспоспішаючи пройтися містом, насолодитися цією атмосферою осені, коли все листя на деревах жовтіє, а стежинка стає вкрита червоно-помаранчевими листочками.

Взявши каву, я повільно йшла вулицею, насолоджуючись улюбленим напоєм та легеньким вітерцем, що приємно тріпав моє волосся. В голову одразу прийшли ідея для класних осінніх фото, але так як сьогодні в мене поруч немає фотографа, то ці ідеї втілити в життя доведеться іншим разом. Також я одразу почала згадувати Славу, бо мені тривожить те, що він не дає вже про себе знати доволі багато часу. Підозріло це якось, чи можливо я просто себе накручую? Хто знає, що в нього і в тієї Зоряни на умі. Що вони ще придумають аби зробити гірше нам з Даньою. Від його згадки в животі розлилося приємне тепло, а серце частіше забилося. Яка ж я все ж щасливо з ним.

Я й не помітила, як вже дійшла до університету. Тому викинула вже пустий стаканчик від кави та зайшла всередину. Знову ці погляди та перешіптування, але я вже настільки до них звикла, що зовсім припинила звертати увагу. Тому спокійно пройшла до своєї аудиторії з першої пари та зайняла вільне місце.

- Привіт. - біля мене раптом сіла Зоряна.

Я швидко звела брови до гори, але потім опустила їх і тепер лише здивовано дивилася на неї.

- Зоряно? Що тобі потрібно? Знову познущатися з мене?

Дівчина опустила голову. Потім різко підійняла та подивилася на мене якимось...засоромленим поглядом.

- Вибач за все, що я тобі робила. - раптом каже, від чого в мене очі відкривають, немов та п'ять копійок. - Мені справді за це соромно. Я не хотіла псувати тобі життя, але...ця дурна заздрість! - Зоряна відвела погляд. - Розумієш, все життя я мала усе, що тільки захотіла, всі хлопці які мені подобалися - були моїми, всі речі які я хотіла - були моїми, а тут раптом у тебе, такої звичайної та простої дівчини, з'являється хлопець, який був моєю наступною ціллю. Спочатку я думала, що просто зла на тебе, але потім почала розуміти, що заздрю тобі. Так, я заздрю комусь! Смішно, правда? - вона кинула короткий погляд на мене і відкинули пасмо білявого волосся собі за спину. - Проте це правда. Тому я ще й почала злитися на себе, а ще й на тебе заодно, через цю заздрість. І я думала є лише один спосіб все виправити - розкрити всім правду про ваші з Даньою стосунки, але тепер розумію, що ваші стосунки - це і є правда, адже вони справжні.

- І як ти це зрозуміла? - поцікавилася я, бо мені тепер стало цікаво, чому це вони ні з того ні з сього повірила в наші стосунки, якщо сама ж саме більше всім розповідала, що це неправда.

- Розумієш, я почала більше придивлятися до вас і мені стало нарешті помітно, як ви дивитися один на одного, як спілкуєтеся. Хоч я й в глибині душі розуміла, що все ж помилилася, та не давала цьому ніякого виду. Але тепер усвідомила, що сенсу брехати далі немає. - дівчина подивилася на мене очима повними жалю. - Тому, пробач мені за все. Я тепер розумію, як не правильно вчинила з тобою та іншими.

- І чому ж ти раптом вирішила вибачитися переді мною? - запитала.

- Я переїжджають. - ошелешила мене Зоряна, ось це так. - Мої батьки купили квартиру за кордоном, тому я переїжджаю з ними, адже там більше можливостей мали зррроше майбутнє. Тому вирішила виправити всі свої помилки тут, щоб там почати нове життя з чистого аркушу. 
 

Я навіть не знала, що відповісти їй. З одного боку, я мала два вибори. Або й надалі ображатися на неї, та показати свою гордість, або забити на все та пробачити її, бо вони ж все ж вибачилася переді мною. Тому я обрала другий варіант і обійняла дівчини, без слів, просто обійняла, щоб так все пояснити.

- Я вибачаю і хочу, щоб у тебе почалося справжню життя, від якого ти будеш щасливою. - тихо сказала я.

- Дякую, тобі, для мене це важливо.

Цю пару Зоряна вирішила посидіти біля мене, а я й не була проти. Виявилося, що дівчина може бути нормальною і це мене справді порадувало. Тепер, коли я знаю, яка вона насправді, не дуже то й хотілося аби вона від'їжджала, але...за кордоном і справді більше можливостей, тому я лише рада за неї. Головне, щоб Зоряна була сама собою і не налягала більше на себе цих масок.

Після першої пари я пішла в столову, щоб трохи перекусити, а заодно і повторити матеріал, адже викладач обіцяв, що сьогодні він усіх буде допитувати по минулій темі. Як же добре, що я все встигла законспектувати. Та мою увагу привернув телефон, бо мені дзвонив Даня, я з посмішкою прийняла виклик.

- Привіт. - сказала першою.

- Вас турбує банк. - Даня зробив грубіший голос, від чого я ледь стосувала сміх.

- Оу і як називається цей банк? - поцікавилася.

- «Закоханий мрійник». - ну все, це стала остання крапля і я все ж не стримувала сміх.

- Ну, Даню, лише ти міг таке придумати!

- Мене розкусили, упс. - невинним голосом промовив хлопець, але я відчувала, що він посміхається.
- Як у вас там справи? - цікавлюся, трохи заспокоївшись.

- Та все добре, до речі, чого я тобі і дзвонив, зараз скину тобі силку зайди по ній і прочитай статтю. - попросив хлопець, я трохи нахмурилася.

- А що там? - запитала, хоча розумію, що він мені все одно не скаже.

- Почитаєш - дізнаєшся.

- Ну гаразд.

- Добре, давай тоді, цілую.

- І я.

Коли Даня поклав слухавку, я швидко зайшла на ту силку, яка одразу ж мені і прийшла. Перейшовши по ній, я одразу побачила фото всього їхнього гурту. Тепер зрозуміло.

«І знову ми повертаємося до гурту «Bad Dreamers» сьогодні у нас не звичайна стаття, де ми беремо інтерв'ю у якихось знайомих чи просто у звичайних людей, а нам вирішили відповісти на всі статті, які ми писали, самі учасники гурту. Давайте дізнаємося скоріше, що вони нам сказали:
- Насправді слухати або читати сумління та постійні припущення доволі цікаво, бо ти ж не знаєш, що вони придумають нового, - каже вокаліст гурту, Марк Соколов. - Проте коли вони кажуть одне й те саме постійно, це справді дратує. Тому ми вирішили нарешті відповісти та поставити цьому крапку. 
- Спочатку це справді була звичайна «афера», а точніше угода, за якою ми мали зустрічатися з дівчатами на протязі місяця, але все змінилося. - підхопив думку гітарист, Скай Волтер.
- Але на протязі цього місяця кожен з нас дізнався про дівчат щось нове і в деяких з нас, а можливо і у всіх, - ударник гурту Булгаков Данила, кажучи це, підморгнув. - Закохалися в дівчат, тому тепер все, що ми казали - правда.
- Так, тепер ми закохалися в дівчат і більше немає сенсу вас дурити. - погодився, клавішник гурту Натсу Дромул.
Ось такий поворот. Що думаєте про це? Пишіть свої враження в коментарях та чи раді ви, що хлопці нарешті розкрили правду та зізналися, що справді закохані у дівчат? Чи можливо ви мали надію, що вони їх не кохають?»