Пролог

Шестеро хлопців - Марк, Адріан, Даня, Скай, Влад і Натсу як завжди репетирували в звукостудії. Це було одне з багатьох величезних приміщень у офісі їхнього продюсера, який знаходиться в центрі Києва. Троє з них, а саме: Даня, Адріан і Марк сиділи на чорному шкіряному дивані й сиділи над зошитом, у якому вже майже повністю виднілися слова нової пісні. Скай і Влад старанно вчили ноти, а Натсу просто сидів на пухнастому сірому килимі й ліниво грався з клавішами. Вони так сиділи уже дві години, та раптом Марк викрикнув:
- Є! - хлопці одразу підвелись і підійшли до нього.
- Зіграєш? - запитав Марк у Адріана, який знав цю мелодію до останньої ноти.
Хлопець став на сцену і з під струн полилася мелодія ліричного року. Марк став наспівувати.
Коли пісня закінчилась, у приміщенні настала мертва тиша. 
- Хлопці ну як вам? - запитав Марк, порушуючи тишу.
- Нормально. - відповів Даня.
- Чогось все таки не вистачає... - задумливо протягнув Скай.
- А по-моєму, - нормально - перебив Ская Влад.
- А тобі як, Натсу? - запитав співак у клавішника.
- У третьому куплеті... - почав говорити він...
- Не вистачає зухвалості! - перебив його Скай.
- Абсолютно з Вами згоден! - пролунав голос продюсера з коридору.
- Юрію Олександровичу, доброго дня! Що таке сталось, що Ви прийшли до цієї студії? - награно здивувався Марк.
- Так, спонсори вимагають, щоб Ви почали зустрічатись з дівчатами. Інакше, вони зменшать наш бюджет. - сказав продюсер.
- А ті, які висять на нас їм не вистачає? - глузливо запитав Скай.
- Один дзвінок - і модель для кожного тут! - пожартував Влад, беручи в руки свій ґаджет.
- Дуже смішно! - з іронією відповів чоловік. - Треба зустрічатися з тими, кого виберуть наші спонсори! Це шість студенток, які правда трохи молодші за вас.
- Ні, Ви знущаєтесь?! Дівчата для мене - одноразова розвага! - завівся бас-гітарист, нервово ходячи на одному місці.
- Знаємо ми ці твої принципи, але в мене вони теж є! - крикнув Даня, для того щоб трішки вгомонити Адріана.
- Я не проти, але дівчата хоч не кікімори болотні? - запитав Марк, розвалившись на дивані.
- Ні, красиві та розумні. - відповів Юрій Олександрович і взяв серветку, щоб витерти лоба.
- Я відмовляюся! - пирхнув Натсу, склавши руки на грудях.
- В такому випадку можеш забути про кар'єру співака. - спокійно відповів продюсер.
- Ви думаєте мене ніхто не візьме? - обурився хлопець.
- Повір, я зроблю так, що тебе й прибирати сцену ніхто не візьме! - пригрозив чоловік і сів біля Марка, який вже просто сидів у телефоні.
- А мені все одно! - грубо промовив хлопець.
- Якщо ти погодишся хоча б побачитися з нею то з мене - нові клавіші! - запропонував таку мирну угоду продюсер.
- Я... - протягнув Натсу невпевнено, а потім продовжив, - згоден на одну зустріч! - згодом погодився клавішник.
- Чекай завтра на клавіші!
- А якщо я відмовлюсь, то мені Теж нова гітара буде? - запитав Скай.
- І не мрій! - посміхнувся продюсер.
- Мовчу...
Раптом у продюсера задзвонив телефон, він підняв його ближче до очей і трохи змінився на лиці.
- Ало? - вислухавши коротку фразу він відповів. - Так. Зараз, - він обернувся до хлопців. - Пішли ваші наречені вже тут.
- Наречені?! Ви казали тимчасові дівчата!
- Ну... Неважливо пішли!
Вони пройшли по одному з численних коридорів офісу і нарешті зайшли у одне приміщення де збиралися для обговорення нових кліпів. На дивані сиділи шестеро дівчат, збоку від них ще двоє людей. Тільки но двері відчинилися всі присутні обернулися туди.
- Хлопчики, проходьте! 
Вони зайшли в кімнату. Чоловік продовжив:
- Марку, тобі ось та, руденька.
- Але я не хочу!
- Тоді з Адріаном поміняйся.
- Але я її теж не хочу! - завередував той.
- Давайте мені її!
- А мені ту світленьку!
- Так, досить обирайте кого хочете. У вас п'ять хвилин. 
Всі стали біля тих, хто їм подобався. Кожного хлопця заманила якась дівчина. Всі студенти у цьому приміщенні були особливі. Всі мають складні рядочки життя, але найголовніше - всі мають мету.