4 розділ

POV Адріан

Після того як руда втекла, я відправився до компанії, зайшов до кімнати де хлопці обговорювали дівчаток і як не дивно Марк і Влад бісилися і їм кортіло дізнатися більше про дівчат, так як і мені. І не забувайте в нас "Руда трійця". Але я не переживаю, все ж таки випитаю в цієї рудої. Коли вертався додому, то помітив її. Також згадав, що потрібно нагодувати мою дівчинку.

— Привіт моя бейбі! Скучила за мною? - вона поглянула на мене і закотила очі.

— Ми знайомі? - вирішила познущатися, ну ок.

— Ну я по нормальному запитав!- реально, якщо я запитав то має бути відповідь. Я представляю, що вона буде стрибати від щастя і любові до мене але...

— Ні, а ні трішечки! І будь ласка відвали, -   блін пожував скло, а вона мені  подобається, потрібно наздогнати, а то хто знає куди піде.

— Чого ти такий токсік*¹, я за тобою доречі скучив, - все таки здебільшого це правда.

— А тобі не всеодно? В мене зараз важлива зустріч! - крикнула вона, але мені всеодно я силоміць затолкав її в машину, вона пручалась так що мені прилетіло кулачком по щоці. — Ой! Вибач мене!

— Та начхати сідай! - все таки вона сіла в машину і ми поїхали.

— І куди на цей раз? - промовила вона подивляючись в телефон, ніби чекає від когось смс.

— Секрет!

Привіз її до царського макдональсу, хотів нагодувати мою любу дівчину. Все ж таки хочу нагодувати її. Щоб не втекла, припаркував її собі на плече і так зайшли ми в середину.

— Адріан, в тебе така звичка всіх носити так? - задала питання вона.

— Дай подумати! Ні тільки тобі випала така нагода. - тримаючи її за руку ми пішли робити замовлення. — Те що завжди тільки по дві порції.

— Ок! - промовила дівчина і почала розставляти моє замовлення.

— Ну, що ходімо столик виберемо? - промовив я тримаючи піднос в руках.

— Ходімо! - я помітив, що оченята рудої загорілися.

POV Кармелія

Мої очі округлились я була дуже голодна бо нічого взагалі не їла. А тут два бургера, картопля фрі і ще пару шкідливої їжі. Слюні течуть, а білявий почав сміятись.

— Допоможеж? - запитав він. — Бо сам це не з'їм.

— Слухай, а ти не такий вже поганий. Ну на два відсотка,  - я взялась за подвійний бургер.

— Правда? До речі чому ти не їсиш? - запитав він, а я зупинилась.

— Неважливо. На дієті. - схилилась голову, щоб він не помітив мої сльози.

— Ясно.

POV Адріан

Як на дієті, якщо і так худа, але коли я хотів це запитати но тут вліз наш "Татусь". Він сів за наш столик. Це завжди так, з'явився ні звідки!

— Щось важливе? - запитав я, адже мені дуже цікаво. — Ви відірвали Кармелію від того, що вона порушує закон дієти.

— Ти, що з глузду з'їхав! - крикнула руда.— Та я тобі...

— Кхм, бачу ви поладнали?- запитав продюсер, на що ми з рудою почали сміятися. — Вот і добре.

— Можна вже поїхати додому? Бо мені трішки зле, коли я провожу час з цим білявим. - промовила рудоволоса і глянула на мене так ніби вбити збирається.

— Так, я до речі хотів з вами на цю тему поговорити,  - я глянув на продюсера з здивованим поглядом. Що цей старий знову задумав?

— До речі, все точно буде за угодою? Ніяких поцілунків і тим більш...- руда вміє склом годувати*², а то такі плани були.

— Ну угода є угода і маєте дотримуватися двоє, але стосовно цього то тільки з згоди дівчини! - промовив татусь, а я аж рот відкрив. Я тепер зрозумів, вирішив нас зламати?!

— Поняв, так-шо зарубай це собі на носі! - Кармела показала мені язика. Вот і дожився.

— Та, що ви! Слухайте мене, а то забуду, що мав сказати! Перебиваєте своїми питаннями!- навіть продюсер не витримав це дівчисько! А вона до речі моя тимчасова дівчина!!

— Від сьогоднішнього дня, ви житимете разом! І це необговорюється! - промовив продюсер, а ми з рудою аж роти повідкривали.

— Таж казали, що хто хоче!? - ні ну дійсно.

— А ви повинні, а то по вашому характеру, ви точно не поладаєте! Тому ви будете разом жити, - і все я ситий, скло дуже смачне.

— Що? - протягнули ми разом з нею. — Та ніколи в житті!!

— Юрію як вас там, Ви знущаєтесь? Я такого як він, вже давним-давно побила! Якби не договір! - мене зачепили її слова і тут промовив.

— Я з такою як вона, взагалі б не  зустрічався! Погрався і викинув, як з всіма!! - промовив я і тут мені прилітає сильний ляпас.

— Козел!! - руда повернулась і пішла, а я сидів як пень і був в шоці, що я получив ляпаса, ну з кулаком то зрозуміло, відбивалась дівчина.

— Потрібно знати, про що ти говориш. А то слово не горобець, вилетить не спіймаєш. - промовив продюсер. — Іди, наздоганяй її, а то можеж сказати "па-па" своїй кар'єрі. - я швидко оговтався і вибіг шукати те дівчисько, але тут побачив як її обіймає якийсь чувак. Я підійшов ближче і почув, що вона плаче і про щось говорить.

— Він нагадав мені той день коли... - і в цей момент вона розплакалась.

— Тихо, все це в минулому. Він давно за гратами. - проплів цей чувак. Я вирішив підійти і забрати своє руде дівчисько.

— Хей, Кармел ходімо!- крикнув я, запхавши руки до кишень.

— Гаразд! - буркнула вона і щось прошепотіла тому чуваку. — Я бачу заскучав? І хотів вибачатись?

— Хотів допомогти, підвезти додому за речами, а потім до нового будинку.- промовив я і посміхнувся, а вона косо глянула і скривилась.

— Ти не розмовляй з нею як з повією!! А то ще пошкодуєш!! - промовив чувак і сів на свій байк.

— Їдь! Не звертай уваги на цього козла!- крикнула руда і посміхнулась.

— Sit down please!- поглянув я на руду, а вона склала руки, і дивиться на мене як на ідіота.

— Ти знущаєшся? Спочатку хотів згвалтувати, потім вбити нас через що я втратила свідомість, також ти вирішив нагодувати мене, обізвати, а зараз просто ніби нічого не траплялося тягнеш назад до машини?-  коли слухав, що вона розказувала то я аж захопився який я молодець ну прям в переносному сенсі.

— Дітько! - тільки-но промовив, як руда одягнула шолом і сіла на байк.Але звідки? Напевно чувак пригнав. І тут я залип* чесно. Знаєте є така зйомка в повільному русі? Так ось, я це побачив. Вона взяла свій шолом, одягнула його і сіла на свого чорного залізного коня. Завела мотор і рушила з місця.