Глава 14

                              *******************

               Додому  повертаються  лелеки,
               Летять, щоб в ріднім краю гнізда вити.
               Залишили  вони  краї  далекі,
               Вернулися... це значить будем жити.
                    Поборем ворога,  країну відбудуєм
                    І  запануєм  на  своїй  землі ...
                    Тепер  ще  більше  ми  життя цінуєм
                    Й  простори  рідн і у  ранковій  млі.
              Навчились  цінувати те,  що звичне :
              Тепло  сердець  і  доброту  душі,
              Солодка  стала  нам вода кринична
              І  хліб  пахучий  з  чаєм  на  столі.
                    Чутливі  стали  до  чужого  горя
                    Й  біда  чужа  нам  зовсім ... не  чужа.
                    Знаходим співчуття у сліз безмежнім морі,
                    Й  незрима  мужності,  хоробрості межа.
             Вже  світ  ніколи  нам  не  буде  звичним,
             Бо  справжність  загартовуєм  в  борні.
             Я  вірю,  буде  шлях  тепер наш світлим.
             Щасливі  будуть,  українці,  наші  дні!
                    Довіку  пам'ятаймо  душі  світлі, 
                    Що  полягли  в  нерівній  боротьбі
                    І ангелами з неба посміхаються привітно,
                    Тож не зганьбімось, будьмо спражніми людьми!
                          16 березня 2022 р.