Зламана вишня

Зламана вишня

Одного разу я кохав

І гнув додолу гілку.

До вишні солодко мовляв,

Не визнавши помилку.

 

Цвіла ти пишно і співала,

Уголос почитала вірші

Любові нашої; чекала

На дні свої найліпші...

 

Веселим смаком чарувала,

П'янила краще за вино.

Та міцності не знала,

Впустила, випивши, стерно...

 

Зламав я щедрості гілля,

Вже опадає листя.

Цієї осені рілля

Збиває боляче окістя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше