6. Суспільна організація та повсякдення

Розділ 6. СУСПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОВСЯКДЕННЯ

1. Їжа й харчування на Елімі

Потім я відкрив файл: Елімійська харчова система — загальний огляд.

На Елімі немає фермерства у звичному нам сенсі. Усе організовано на принципах сталості, співжиття з природою та технологічної етики. Харчування підтримує гармонію з довкіллям і внутрішню рівновагу організму. Їжа сприймається не лише як пожива, а як акт вдячності світу.

Основні джерела харчування:

Фрукти та ягоди — вирощуються в еко-купольниках і напівдикій природі.

Овочі та зелень — більшість елімійців вирощує у власних “мікро-садах” на дахах будинків.

Молочні продукти — не масове виробництво, а “етичне добування” у співжитті з тваринами (кожна тварина має “опікуна”, що піклується про неї з повагою і вдячністю).

Яйця — невелика кількість отримується з дозволених заповідників, де підтримується природна популяція птахів. Яйця — символ тепла і турботи, не “промислова їжа”.

М'ясо, риба, бекон — штучного походження. Смак і текстура ідеально налаштовані, щоб не викликати дискомфорту в тих, хто не вживає тварин.

Ферментовані продукти, прянощі та еліксири — підтримують імунну та нервову систему.

Ставлення до їжі:

Їжу не викидають. Надлишки — компост або переробка в нові поживні речовини.

Кожен прийом їжі — ритуал єдності, зазвичай без екранів і гаджетів.

Діти змалечку вчаться не просто їсти, а “доторкатися до життя через їжу”.

Технології у харчуванні:

Поряд зі звичайним готуванням способом нагрівання, використовуються й регенеративні кухонні платформи: їжа готується без “варіння” — через хвильове програмування смаку і консистенції.

Вода очищується гравітаційно-кристалічними установками, без хімії.

Особливі елімійські страви:

Світанковий десерт — тонкий льодяник з квітковим нектаром, який тане в роті.

Ранкова синергія — теплий напій із молока та спецій, що “налаштовує” серце на день.

Квас-світіння — ферментований еліксир для святкових подій. Має легке сяйво в темряві.

Переглядаючи зображення цих елімійських страв, я на мить уявив себе на Елімі. Й мені наче запропонували той світанковий десерт із пелюсток квітів, залитий нектаром — виглядає, наче їжа для богів, але сміливцю з Землі таки доведеться зробити перший укус наосліп. А той зелений кубик із прожилками — трохи підозрілий, але на Елімі навряд чи подадуть щось, що шкодить... Думаю, перший, хто б спробував — аж заплакав би… чи то від щастя, чи від гостроти. Сміюся...

2. Архітектура й транспорт

Наступною була тека "Архітектура"...

— Ну що ж, — подумав я, роздивляючись перші візуали, — вони справді не пішли шляхом сірого бетону й скляних веж до неба.

Навпаки — архітектура Еліми органічна, немов виростає з самої землі.

Будинки — округлі, з м’якими лініями, схожі на скелі, вкриті мохом або квітами. Матеріали — переважно біо-композити, створені з перероблених органічних речовин і штучно вирощених структур.

Вікна — напівпрозорі мембрани, які автоматично регулюють світло й температуру.

Дахи часто живі — на них ростуть квіти, міні-сади або навіть цілі галявини для відпочинку.

Міста не мають суворих меж. Вони вплетені у ландшафт, будівлі не перевищують дерева, а замість автотрас — ширяючі стежки та м’які транспортні тунелі, наче струмки, що огортають кожен квартал.

Енергія — з атмосфери. Сонце, вітер, енергія руху й думки. Система розумна й економна. У місті не чути шуму — лише легке дзюркотіння води, шепіт дерев і кроки босоніж.

Кожен квартал має спільну зону — сквер, амфітеатр, центр зв’язку з Матір’ю. Саме тут, в центрі, Матір іноді з’являється — не в образі, а як пульсація світла й глибокий голос — одночасно в кожному через гаджети-прикраси.

— Це як симбіоз природи і розуму… — сказав я тихо, не відриваючи очей від одного з зображень.

На ньому була будівля, схожа на велетенський пелюстковий бутон. Вона відкривалася разом із світанком, а вночі змикалася, наче засинала разом із мешканцями...