Життя, як воно є

Тільки не лякай мене, не лякай

Ні, ну це вже ні в які рамки не влазить! Як же він дістав зі своїми геловінськими розіграшами! А свекруха ж мені постійно тикає, який її синочок ідеальний: “Іринко, ну чого ти дуєшся? Ну й що, що не прийшов вчасно, він же для вас обох на роботі старається!” або “Мій Сергійко завжди був жартівником, скільки пам’ятаю, постійно нас з татом розважав, такий хороший!” або ще ліпше: “У Сергійка таке добре серце, він же й мухи не образить.”

Ну, мухи може й ні, але я в категорію комах таки не входжу. Адже кожного року у Велесову ніч мій коханий влаштовує мені різні засідки. То скелета замість себе в ліжко вночі покладе. То натягне перуку на швабру і до дверей прихилить. Відчиняю комірчину – а вона вивалюється на мене. Ще й сміється Сергієвим голосом, записаним на диктофон. А минулого року взагалі опівночі пішов до ванної, зателефонував мені на мобільний і зловісно прошепотів, що тепер мені залишилось жити сім днів! Я спросоння ледь з ліжка не впала від переляку.

Нічого, дорогенький! Цього року я себе розігрувати не дам! Натомість я цілий місяць готувалася до солодкої помсти. І тепер готова до розплати! Тримайся, Сергійко! Це буде найепічніша і найстрашніша пригода у твоєму житті!

* * *

Сергій повертався додому в гарному настрої. Геловін був ледь не найулюбленішим його святом, адже саме в цей день він міг знову відчути себе дитиною і трохи побешкетувати. Те, що він щоразу неабияк лякав свою дружину Іринку, і вона це ненавиділа, Сергій намагався ігнорувати. Це ж все весело! Як вона не розуміє? Він же робить її життя яскравішим, додає трішки адреналіну. Та то таке! Побурчить і перестане. Завжди так. А в нього потім приємні спогади про ці розіграші на цілий рік залишаються.

От і сьогодні він ніс особливий гарбуз із вишкіреною, страхітливою посмішкою та прорізами для очей, всередині якого заздалегідь сховав спеціальний пристрій на дистанційному керуванні. Записав на нього зловісним голосом повідомлення для дружини і з нетерпінням чекав на момент, коли вона піде в душ.  Тоді  він зможе заховати гарбуза під ліжко, а опівночі увімкне пристрій. Велесова ніч обіцяла бути дуже цікавою…

Коли доходив до під’їзду, автоматично поглянув на свої вікна на другому поверсі, але світла там, як зазвичай у цей час, не було.

– Дивно… Іринка що, ще з роботи не повернулася? – почухав потилицю Сергій, а потім одразу ж повеселішав: – То ще й краще! Одразу можна буде покласти гарбуз під ліжко,  а самому заховатися у шафі. Вистрибну, коли прийде. Ото буде потіха!

Без зайвих зволікань, повний ентузіазму, чоловік піднявся сходами до своєї квартири у передчутті майбутнього розіграшу. Але він і не підозрював, що на нього чекало за дверима…

* * *

Сергій відкрив двері ключем і зайшов у передпокій. Автоматично клацнув вимикачем, як робив це щодня, і з подивом з’ясував, що світла немає.

– Знову планові відключення, чи що? Чого не попередили? – пробурчав він, поклавши на підлогу пакет з гарбузом, і заквапився намацати телефон у кишені пальта.  – Іринко, ти вдома?

У відповідь тиша. Діставши телефон, чоловік почав хапливо тицяти пальцем по екрану, щоб знайти функцію ліхтарика. У цей момент за його спиною важко і повільно самі по собі зачинилися вхідні двері. Замок клацнув зовсім поряд. Сергій здригнувся від несподіванки і випустив мобільний з рук. Смачно вилаявшись, він зняв пальто, став на карачки і почав наосліп водити руками по підлозі в надії знайти таки той клятий телефон. Та того, як на біду, ніде не було. Натомість, підлога виявилася якоюсь вологою і липкою.

– А це ще що за чортівня? – мовив чоловік, підносячи долоні ближче до очей. Та розгледіти щось у суцільній темряві було неможливо. Тканина штанів на колінах, якими він спирався на підлогу, теж виявилася мокрою. Тримаючись за стіну, він квапливо почимчикував до ванної, аби якнайшвидше змити з рук цю невідому гидоту.

* * *

Сергій зайшов до вбиральні у повному розпачі. Навпомацки знайшов раковину, повернув кран і підставив руки під струмінь. Проте слизька рідина ніяк не хотіла змиватися, що підвищувало градус його роздратування. І де це Іринка, коли вона так потрібна? Запалили б свічку, чи що?

І раптом чоловік згадав, що його дружина постійно приймає ванну при ароматичних свічках. Отже, десь поруч обов’язково мають бути й сірники.

– Ага, ось і вони! – тріумфально вигукнув Сергій, знайшовши коробку, що лежала на поличці біля ванни.

Він чиркнув сірником, і м’яке світло враз осяяло простір ванної кімнати. Та радість Сергія була недовгою. У дзеркалі позаду себе він побачив якусь химерну постать, з потворною посмішкою. Чоловік здригнувся й обернувся, тремтячою рукою тримаючи перед собою запалений сірник. Але примара виявилася білим халатом Іринки, складки якого дивним чином нагадували обриси людського обличчя.

– Фух, ну в темряві й не таке привидиться, – з полегшенням видихнув Сергій і повернувся до раковини. І тільки зараз помітив, що вона вся була замазана якоюсь липкою червоною речовиною. 

Чоловік нарешті спромігся запалити свічку й поглянув на свої руки. Вони були такого ж багряного кольору. Фарба, чи що воно там було, не бажала повністю змиватися.

– Ну це вже, знаєте… – почав був бурчати він, але раптом у ванні щось булькнуло.

Тільки зараз він звернув увагу на те, що вона по самі вінця  наповнена водою. Темною, брудною водою.

– То мені ще й у водоканал дзвонити доведеться? – роздратовано мовив чоловік, засучуючи рукави сорочки.

Він занурив руку у воду в надії намацати те, що забило злив. Та через секунду скрикнув і рвучко висмикнув її з ванни. Його пальці заплуталися в чомусь, що за відчуттями нагадувало довге та густе волосся! Переляканий не на жарт, Сергій кулею вискочив із ванної й кинувся на кухню. Потрібно було терміново чогось випити. І бажано – чогось міцного.

* * *

У коридорі мало не впав, підсковзнувшись на тій же липкій речовині, яку кілька хвилин тому так ретельно намагався змити з рук. Аромосвічка Іринки вихопила в темряві велику темну калюжу. Намагаючись не наступати на дивну рідину, Сергій почав перебіжками просуватися до кухні. Та те, що він побачив там, змусило його серце забитися частіше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше