Розділ 2

Ранком наступного дня на електронну пошту Ілони прийшов лист. Це був лист від Гіла Крістофера.

“Якщо вами буде пройдено наш кастинг, то потрібно буде підписати договір, обов’язкова згода батьків. Коли почнемо знімати фільм, то для акторів будуть оплачені всі витрати, а також проживання в п’ятизірковому готелі на час зйомки і перший клас у літаку, звичайно тільки коли потрібно буде перелітати на інше місце зйомки, ну, і тільки якщо ви пройдете кастинг. Обов’язково!!! УВАЖНО читайте контракт, якщо якісь проблеми, то спробуємо вирішити, тільки  УВАЖНО ЧИТАЙТЕ!”.

– Навіщо ж так виділяти? Ще ця купа знаків оклику, можливо я ще не зовсім доросла, але вже не така і дурна, сама знаю що треба бути уважною, – нахмурилась Ілона і показала язик… Гілу Крістоферу, насправді тільки екранові ноутбука, на якому все ще світився електронний лист. – Напевно вредний, такий собі стариган, – подумала про Гіла Ілона, але вже уявила собі реакцію Алекс. Ілона їй дзвонить, а та сміється їй у телефон:

 – Ого! Прямо як якісь зірки! Ми обов’язково маємо пройти цей кастинг! – в деталях обдумала її реакцію Ілона. Спочатку потрібно подзвонити Алекс.

Ілона витягнула свій рожевий телефонний апарат і швидко набрала вже завчений номер.

–  Алло.

– Привіт, це я, ти не повіриш, що я тобі зараз розкажу, – швидко і щасливо проговорила Ілона.

– Привіт Ілона, можеш приїхати… я… я не знаю що робити, –  крізь сльози намагалася говорити Алекс.

– Що сталося? Алло, алло, Алекс, – але Алекс вже не було зрозуміти, вона тільки плакала і намагалася щось сказати але через її ридання нічого не можна було розібрати, – не такої реакції чекала Ілона,  – Добре, почекай, я зараз буду.

Швидко взявши джинсову курточку і поспіхом закриваючи на ключ дім, Ілона кинулась на автобусну зупинку. Вже через 20 хвилин Ілона дзвонила в двері будинку Алекс.

На відміну від сім’ї Ілони, сім’я Алекс поміняла життя у місті на затишну двохповерхову хатинку, яка всередині була ще просторішою, більшою і затишнішою ніж ззовні. В Ілони також був двоповерховий будиночок, але у містечку, вона завжди порівнювала ці два будинки, адже багато деталей були надто схожими, а інші надто різними.

Ілона швидко пробігла по бетонним сходинкам і натиснула на дзвіночок біля дверей, пролунало голосне дзеленчання, але ніхто не спішив відкривати, Ілона подзвонила ще і ще, доки не почула шуршання і звук відкривання дверей.

Двері відкрила заплакана Алекс і відразу кинулася на шию Ілоні.

–  Ілона а-а.. а-а-а… – схлипувала Алекс обнімаючи Ілону.

– Ну-ну заспокойся, не плач, зараз мені все розкажеш, тільки спочатку може відпустиш мене і пропустиш в дім?

– Угу, – востаннє схлипнула Алекс і провела Ілону до вітальні.

Зручно вмістившись в м’якому кріслі і переставши плакати Алекс мовчки дивилась десь в глибину вітальні.

– Ну, давай, розказуй, – намагалась розворушити її Ілона.

Нарешті спокійним голосом Алекс почала розказувати. Проблема замикалася в здоров’ї матері Алекс, яку звали Анною. Спочатку в Анни боліла голова, потім вона почала часто хворіти, надовго залишаючись в ліжку. Тоді вона нарешті вмовила маму і вона сходила до лікаря на обстеження. Виявилося що в неї довгими роками розвивалася смертельна хвороба, яка щоденно загашує її життя. Якщо найближчим часом не зробити операцію, то вона протягне ще від 1,5 до 3-х років максимум.

– Операцій потрібно декілька, перша коштує 70 000 доларів. Навіть якщо ми попросимо всіх родичів, друзів і знайомих, то не зможемо назбирати необхідну суму, хіба-що на першу і то не факт, що ж робити далі? – заплутувалась у власних думках Алекс.

– Ого, ситуація не з простих, але з кожної проблеми є вихід. Я обов’язково щось придумаю, не переживай. Поки що дзвони всім кому можеш, в мене вже є декілька ідей.

– Саме так і зроблю. В мене теж є одна ідея. Поблизу є фабрика, я піду туди працювати, головний директор – мамин близький друг, він обіцяв прийняти мене туди, – з деякою радістю і, одночасно, з сумом у голосі проговорила Алекс, адже знала, що, не зважаючи на обіцянку друга, шансів  в неї немає.

****

Ілону затьмарювали сумні думки і вона вирішила брати ситуацію в свої руки. Вона твердо вирішила допомогти Алекс і зробити для цього все що в її силах і навіть більше.

Набагато раніше вона вже організувала доброчинний фонд і тому мала доступ до сайту.

Пославши оголошення на декілька таких сайтів і організувавши фонд допомоги для матері Алекс, Ілона подумала що це все що вона може зробити, тому впала у відчай. Подумавши як мало може така людина як вона, Ілона тихо заплакала. Вона знала, що цього замало, але що робити? І тут вона згадала про зйомки фільму. Нарешті додзвонившись до Гіла Крістофера, вона таки наважилася запитати про гонорар. І ось воно диво! Гонорар був неймовірно високим. Що і потрібно було взнати. Завтра потрібно поїхати на кастинг.

Ілона подзвонила до Алекс і дізналася, що та зібрала більшу половину суми на першу операцію, а перевіривши сайт і кредитку зраділа ще більше, адже майже вся сума (рахуючи гроші, які зібрала Алекс) була зібрана.

****

– Так!!! А я знала, я знала, що ми пройдемо! Головні ролі! Уявляєш? Головні ролі!