Гаряча вода відрізняється від холодної

"Чим менше дівчат ми любимо,тим легше подобаємося їм..." Так писав А.С.Пушкін.

Дуже цікавий факт,який має присмак нездорових відносин.

В багатьох вебінарах про маніпуляції, йдеться мова про це.Цікава тема, правда?

Багато людей живуть і не усвідомлюють,що вони є маніпулятори або жертви маніпуляцій.

Як говорив Михайло Лабковський "Маніпуляції та брехні -є продукт низької самооцінки..."

Якщо вам приходиться придумуватиати фразу заздалегідь, говорити натяками, намагатися залізти людині в голову та придумати наступний хід,як себе вести,та якими маніпуляціями затягти людину до бажаного результату ,то про які здорові відносини тут йдеться мова?Чому не знайти людину,якою можеш бути чесний до своїх думок та намірів,що до нього.

Тільки уявіть собі, живеш з людиною,говориш слова кохання, тратиш свій час на людину,з якою навіть не можеш бути щирим.То який сенс?

Ти вибираєш собі людину для життя,дружби,щоб що? Обманювати,використати в своїх цілях? Звісно це в залежності від потреб психічного стану.Таких партнерів ми собі вибираємо чисто інтуїтивно .

Набагато частіше тихі невротики вибирають собі таких же невротиків-манипуляторів.Які будуть завжди ображатись,різко зіскакувати з відносин,не поговоривши,не брати слухавку,ігнорувати смс,тим більше виправдання буде,типу "був зайнятий","не було можливості"

До чого я йду? Звісно ця історія йде з дитинства.

Дитину, якій тато не говорив"ти моя найкрасивіша" і забували привітати з днем народження,в більшості й не знали цієї дати, начебто забував, що в нього є дочка. А та дівчинка, звісно дуже любить свого батька,часто плаче, не розуміє від чого йде це небажання спілкуватися, і врешті-решт, з часом починала думати про те,що з нею щось не так,це вона погана донька,що навіть рідна людина відріклась,забула про неї.

Вже в дорослому віці,зустрічає хлопця,який після побачення,сексу ,відносин пропадає,ігнорує,каже що розлюбив,охолов, то здорова реакція це відразу втратити інтерес до цих відносин, а в цієї дівчини починається страждання,жалість до себе,"як ж так,що я зробила не так?".Вона починає проживати ті ж ємоції як в дитинстві.Починає принижуватися ,написувати хлопцю,"кохаю","не зможу жити",бігати,так само як і в дитинстві , намагаючись привернути увагу.

Теперішній хлопець, в точності поводиться,як тато!

І по цьому сценарію, можна прожити все життя,звинувачувати всіх хлопців,що роблять боляче,так і не зрозумівши, що проблема в неї.При розставанні, поводиться як наркоман,якому не дали нову дозу! Якщо вчасно не взяти себе в руки,не визнати себе хворою,то все життя можна прожити, шукавши відчуття ображеності, жалості до себе, тривоги, та депресії.

  Так це моя історія.. Мені довелося прожити це, однак, тільки один раз,щоб зрозуміти,в чому причина.

 Було дуже боляче,страждала,депресія..

Почала розбиратися в чому причина, адже завжди вважала,що справжня любов там,де є взаємністю,все інше,це не психічний розлад.

Приблизно вже рік,як розійшлася з хлопцем, було пару разів,коли накривало,хотілося написати,позвонити,поговорити,вияснити...Та й звісно зривалась,писала,шукала виправдання,"Може він ще любить","Може в нього щось сталося"

Маячня це все,кого я намагалась обманути?Нащо шукати то,чого немає? Якщо хлопець кохає дівчину,то як може втратити,відрікнутися?То страждати немає чого,треба зрозуміти якщо при такому відношенню,все рівно хочеш бути поруч,то це не про любов,не про здоров'я-це про невроз, психічні травми, знецінення себе.

Ось коли зрозумієш як це працює, полегшає, відпустить.

І головне,не треба ображатися на батьків, треба зрозуміти,що вони давали те,що змогли,любили,як вміють,в них були свої нервози,свої причини вести себе так чи інакше.

Що мені помагає вийти з цих невротичних ємоції ?Шукаю в собі ресурси!Навчилася в'язати, малювала картини по номерам,почала займатися спортом,читати книжки.Звісно мені ще далеко до прийняття себе, треба ще навчитися бути щасливою,саме так! Багато людей,не знаючи себе, думають,що вони нездари.Однак, дуже важливо,працювати над собою,знаходити себе,не зупинятися! Завжди є вихід з ситуації, навіть якщо думаєш,що його немає.Все страхи,це пастка твоєї ж психіки.

Так,я прагну до цього відчуття!Відчуття легкості.