Епілог

Я неслася коридором, не розбираючи дороги. Сльози градом лилися по обличчю. Захряснувши за собою двері, я заметалася кімнатою. Сама себе не розуміла. З одного боку, хотілося додому на Землю. З іншого боку, мене явно терзали ревнощі. Ну не могла я спокійно дивитися на Геріуса й Нідан!

Побігавши колами кімнатою, я полізла у свій «сховок» із коньяком і шоколадками. Усім відомо, що для того, аби прийти до тями, коньяк із шоколадкою — найперший засіб. Яке щастя, що мене перенесло сюди дорогою з магазину!

Діставши й відкупоривши омріяну пляшку, я вирішила не заморочуватися з правилами хорошого тону й лікувати душевну смуту прямо з горла. Зробивши великий ковток, я із задоволенням зажмурилася, відчуваючи, як пекуча рідина розтікається по горлу й перетворюється на рідкий вогонь, що біжить прямо по венах. Всівшись на підлогу й зіпершись об ліжко, я пошарудів шоколадкою і знову відпила божественного напою. Тааак, головне заспокоїтися, а потім що-небудь придумаємо.

Коньяк на голодний шлунок зробив своє діло. Швидко захмелівши, я пройшла всі стадії сп'яніння. Спочатку я шкодувала себе. Потім розсудила «здраво», що не все так уже й погано. Геріус за мене он як хвилюється. Якби я була йому байдужа, то він би так не нервував через мене. І взагалі, раз я не можу повернутися додому, то маг — не така вже й погана партія! Та, судячи з мого ставлення до нього, це просто чудова партія. А Нідан я виживу з нашого життя, її поїзд пішов… До кінця пляшки я повністю увірувала в хороший кінець історії наших із Геріусом стосунків. І я зрозуміла найголовніше — треба йти до нього. Треба миритися! А як миряться чоловік і жінка? Правильно, тут їм хороший помічник — секс. Ось влаштую йому примирительний секс, і він зрозуміє, як я його кохаю.

Повністю впевнена у своїй правоті, я, похитуючись, сяк-так піднялася з підлоги й пішла скріплювати союз. Судячи з мого настрою, він мав бути міцним і непорушним, як Китайська стіна.

Поки я віддавалася узливанням, настав вечір. Запалювати магічні світильники я не вмію, а запалити їх ніхто не спромігся, тож я йшла практично навпомацки й на автопілоті. Відсутність освітлення навела мене на думку, що в будинку ми одні, і Геріус буде несказанно радий моїй появі. Поправляючи піджак, який постійно сповзав із плеча і який я так і не здогадалася змінити на нормальний одяг, я допленталася до дверей у спальню мага.

Відчинивши двері, я побачила розгорнуте до вікна крісло, яке високою спинкою загороджувало сидячого в ньому мага від мене. Ну треба ж, який він романтичний — на зірки дивиться… І, відліпившись від дверного одвірка, я хиткою ходою попрямувала крізь темряву до нього. — Гері…ууусе, я прийшла миритися, я була не права, ік… — я зі спини обняла сидячого в кріслі. — Я тут подумала, що раз ти привабливий, а я бісівськи приваблива, то загалом…

Плечі мага напружилися, і він зробив спробу вийти з мого цупкого захвату, але не тут то було! Якщо я вирішила когось ощасливити, то врятуватися нещасному ніколи не вдавалося. Перетікши вздовж спинки крісла, я вмостилася у нього на колінах, піджак роз'їхався, повністю мене оголюючи.

— Я прийшла миритися, і я тебе хочу. Гер, давай жити дружно! І поцілуй мене, будь ласка!

Я підняла очі, зустрілася зі здивованим синім поглядом і загорлала.

Двері спальні розчинилися, в кімнаті спалахнули магічні вогні, і до нас влетів ошелешений Геріус, тримаючи в руках пляшку й два бокали. Усе це зі звоном вивалилося у нього з рук. Маг прийняв свою людську подобу, але, схоже, на нас чекала повторна трансформація. — ЩО… ТУТ… ВІДБУВАЄТЬСЯ? — очі мага перетворилися на дві щілинки.

Етрус завовтузився піді мною і спробував злитися з оббивкою крісла. — При… примирювальний секс, — спромоглася випалити я і гикнула.

Очі у мага зі щілинок перетворилися на блюдця.

— Лано, а тобі ніхто не казав, що примирювальний секс буває з тим, з ким посварилася?

— Так у мене з тобою секс намічався, — забурмотіла я, недовірливо розглядаючи Етруса, на колінах у якого досі сиділа.

На моє щастя, перевертень швидко взяв себе в руки і, підхопивши мене, підвівся з крісла й ступив до Геріуса.

— Друже, здається, це твоє, — він швидко звантажив мене на руки до мага і, створивши портал, зі сміхом зник у ньому.

— Я з тобою завтра зв'яжуся! — це було останнє, що ми від нього почули.

Геріус задумливо розглядав мене. Але при цьому відпускати з рук не поспішав. Важко зітхнувши, він підійшов до крісла, в якому нещодавно сидів перевертень, і опустився в нього зі мною на руках. Притиснувши до себе міцніше, уткнувся носом у моє волосся.

 — І звідки ти звалилася на мою голову? — пробурмотів він мені в маківку.

— З планети Земля, — нічого кращого не придумалося мені.

Геріус злегка відсторонився, уважно розглядаючи мене.

— Лано, та ти п'яна! Де ти встигла налигатися, а головне — чим?

— Аааа! — махнула я рукою. — Коньяком, я його з собою привезла. Там на денці мало залишитися, я тобі дам спробувати, — і я потерлася об його плече. — Розумієш, мені було страшно, самотньо, погано. Я спочатку на тебе злилася, потім вирішила, що раз уже я тебе, дурня, кохаю, то треба йти миритися… ну і от…

Рука мага ковзнула під полу піджака, пробіглася моєю оголеною спиною і завмерла, міцно притискаючи мене до нього.