Розділ 24

Вікторія

— Обережно! — Алекс міцно схопив мене за руку, допомагаючи ступити ногою на дно човна. — Ти ж не боїшся?

— Ні, — відповіла я, міцно тримаючись за нього. — Він же не перевернеться?

— Я сподіваюся, що ти вмієш плавати.

— Вмію.

— Тоді проблем нема. Сідай сюди!

Алекс допоміг мені сісти на невеличку лавку в човнику. Я усміхнулася, коли він сів навпроти та взяв у руки весла. Дивно було бачити його таким. Я озирнулася довкола, вражена красою цього міста. Вода в озері була неймовірно чистою. Я дивилася, як маленькі хвильки билися об бік човна, який почав повільно плисти.

— Тут так спокійно, — тихо сказала я. — Таке враження, наче усі проблеми раптом зникли.

— А у тебе є проблеми? — поцікавився Алекс.

— Крім того, що я поїхала в незнайоме місце зі своїм конкурентом та сином ворога мого батька?

— Ну, я ж не змушував тебе.

— Ні, я хотіла цього. Просто...

— Просто «що»? — нетерпляче спитав хлопець.

Він дивився на мене таким розчарованим поглядом, наче я образила його своїми словами.

— Буде погано, якщо про нас дізнаються. Я збрехала татові, щоб втекти сюди з тобою, а я ніколи не брехала йому, Алексе.

— Ніколи? — перепитав він, піднявши обидві брови. — Ти ж начебто обманювала його та не говорила про свою участь у чемпіонаті.

— Я просто змовчала, — тихо пробурмотіла. — Тато ніколи не дозволить мені зустрічатися з тобою, бо...

— Бо він думає, що я не підходжу тобі! — Алекс відпустив весла, і човен зупинився по центру озера. — Твій татусь вважає, що тобі потрібен хороший хлопець типу того, з яким ти тоді познайомилася на виставці.

— Ян? — спитала я, насупившись.

— Мені байдуже, як його звати, Вікторіє.

Я помітила, що Алекс роздратовано відвів погляд вбік. Мої вуста розтягнулися в задоволеній усмішці. Я легко прикусила нижню губу та сперлася руками на лавку позаду себе. Піднявши ногиу я провела нею по гомілці хлопця, а потім опустила її йому на стегно.

— Ти ревнуєш мене, Алексе?

Я зацікавлено подивилася на нього. Він нічого не сказав, а просто продовжив дивитися кудись вбік. Я підвелася з цієї маленької лавочки та повільно підійшла до нього. Човен почав хитатися в різні сторони. Коли Алекс глянув на мене, я опустила свої руки на його плечі та зручно сіла йому на коліна, розсунувши ноги.

— Човен зараз перевернеться, — сказав він, не відриваючи від мене свого погляду.

— Нехай! — байдуже пробурмотіла я. — То ти ревнуєш мене?

— А ти хочеш це почути?

Я відкинула своє волосся з плечей, відкриваючи шию та верх грудей, що ледве прикривала ця квітчаста сукня.

— Так, — тихо прошепотіла, нахилившись до його губ. — Бо мене, якщо чесно, страшенно бісить та твоя колишня. І якщо ти тоді, коли цілував її на моїх очах, хотів, щоб я приревнувала тебе, то тобі це чудово вдалося. — Мої губи дражнили його, ледь торкаючись. — Я мало не сказилася, коли побачила тебе з нею.

Я відчула руки Алекса на своїх ногах. Він повільно водив ними вверх-вниз, і це було так приємно.

— А коли ти терлася об нього тоді на вечірці після заїзду, то мені хотілося його вбити, — мовив він і сильно стиснув мої стегна, притискаючи мене ще ближче до себе. — Я хотів, щоб ти була моєю. Тільки моєю.

— Тоді зроби мене своєю.

Наші губи були так близько, що він з легкістю поцілував мене. Під сильним напором його губ я міцніше стиснула пальцями плечі Алекса. Руки хлопця почали хаотично блукати моїм тілом. Після палких поцілунків, я відкинула голову назад, дозволяючи його губами заволодіти моєю шиєю. Він осипав вологими поцілунками кожен міліметр моєї шкіри. Я не стримала стогону, коли його язик знайшов чутливе містечко на моїй шиї. Поколювання між ногами було майже нестерпним. Я хотіла його так сильно, але він зовсім не поспішав. Мені цього було так мало, що я задихалася від браку відчуттів. Щоб хоч якось полегшити бажання, я притиснулася до нього сильніше і почала тертися до його твердості.

— Дідько, Вікторіє! — проричав він.

Я задоволено усміхнулася, коли відчула, як він збільшується піді мною. Залишалося лише дочекатися, коли хтось з нас втратить контроль. Я заплющила очі, а дихати стало важко.

— Алексе... — прошепотіла я, прикусивши нижню губу. — Я хочу тебе.

Це вперше я сказала йому про свої бажання. Мабуть, слова були непотрібні, адже він і так це чудово знав. Його губи знову знайшли мій рот. Він поцілував мене сильніше, аніж будь-коли раніше. Я розімкнула губи, дозволяючи нашим язикам сплестися в хаотичному танці. Це був дикий поцілунок: наші зуби стукалися, язики боролися за лідерство, а губи безупинно рухалися в унісон. Я охопила його шию руками та ще сильніше притиснулася до нього. І саме в цей момент човен похитнувся.

Я скрикнула, коли ми обоє опустилися під воду. Хотілося вибратися звідси, але Алекс потягнув мене до себе та сильно поцілував. Під водою цілуватися було складно. Я відчувала, як сильно мені бракує кисню. У голові запаморочилося. Ми разом сплили наверх. Я важко дихала, жадібно вдихаючи повітря. Алекс обіймав мене однією рукою, тримаючи над водою. Вода скапувала з мого волосся на обличчя, серце шалено билося в грудях, але я не змогла стримати своєї усмішки, коли Алекс усміхався мені так само...

У будиночок ми повернулися майже під вечір. Моя сукня вже встигла висохнути за час нашої прогулянки. Поки я приймала ванну, Алекс приготував для нас вечерю. Це були звичайні бутерброди, але вони здалися мені найсмачнішими зі всіх, які я коли-небудь їла.

Я лежала на ліжку, очікуючи Алекса. Він вже годину як зник у ванній кімнаті. Що він робить там так довго? Двері відчинилися, і я нарешті побачила його.

— Ти ще не спиш? — спитав він таким тоном, наче хотів, щоб я уже спала.

— Тебе чекаю, — тихо прошепотіла.

Він ліг поруч зі мною, але на достатню відстань. Мені, відверто кажучи, вже набридло робити перший крок другий день поспіль. Але попри це я потягнулася до хлопця. Ніжно пробіглася пальцями по його грудях, а тоді опустилася нижче. Мені подобалося досліджувати тіло Алекса. Губи раптом стали сухими. Я швидко облизала їх та торкнулася ними до його грудей, імітуючи поцілунок. Я хотіла, щоб хлопець зрозумів мої наміри. Піднявши погляд на нього, зауважила, що він спостерігає за мною.

— Алексе, я...

— Спи! — він перервав мене та поцілував у голову. — Добраніч.

Хлопець заплющив очі та перевернувся на бік спиною до мене. Я шоковано дивилася на нього, відкривши рота. Він не хоче мене? Принаймні в цей момент не хотів. Я міцно стиснула губи, стримуючи сльози, а тоді відсунулася на інший край ліжка. Я страшенно злилася на нього. Таке враження, наче він буде кохатися зі мною лише за умови, що я благатиму його про це. Тільки я не збираюся бігати за ним. Я мовчки проковтнула образу та міцно заплющила очі. Сон ніяк не йшов. Алекс поруч, здається, теж не спав. Я прислухалася до його дихання, і воно було таким схвильованим.

— Не можу заснути, — пошепки сказав він. — Але якщо ти обіймеш мене, то мені буде спокійніше.

Е, ні! Він сам відштовхнув мене. «Сьогодні обійдемося без обіймів, Алексе!». Я проігнорувала його слова та ще міцніше заплющила очі. Через деякий час мені таки вдалося заснути.

Я прокинулася від того, що щось штовхнуло мене в плече. Різко підвелася та налякано глянула на Алекса. Він розмахував руками в різні сторони, кричав щось, хрипів, а з його чола стікав піт. Страх пробрав до самісіньких кісток. Він явно не був при свідомості.

— Алексе! — прошепотіла я та підсунулася ближче до нього. Він хитав головою в різні сторони, а його очі були заплющеними. — Алексе! Прокинься! Будь ласка, Алексе. Ти лякаєш мене.

Я почала сильно трясти хлопця за плечі. Раптом він розплющив очі, важко дихаючи. Його зіниці були розширеними майже на всю райдужку. Затуманений погляд Алекса сфокусувався на мені. Він дивився на мене так, наче бачив перед собою незнайомку. Я відпустила його плечі та відсунулася трохи далі. Моє тіло тремтіло від страху та хвилювань. Я ніколи не бачила такого раніше. Здається, він нарешті усвідомив усе, бо раптом різко сів на ліжку.

— О Боже! Я налякав тебе, — прошепотів він та втомлено потер обличчя своїми долонями. — Пробач... Пробач, Вікторіє.

— Що це було? — тихо спитала я.

— Причина, через яку я не хотів, щоб ти спала зі мною в одному ліжку, — відповів він. — Я не можу цього контролювати. Кошмари постійно з'являються.

— Як довго це триває?

— З того дня, коли я знайшов маму у ванні.

Я затремтіла, обійнявши себе руками. Алекс навіть не дивився на мене. Мабуть, йому було соромно.

— Не хотів тебе налякати, — сказав він та почав підійматися. — Я краще піду в іншу кімнату.

— Алексе, ні! — голосно закричала я.

Він завмер на місці, а я швидко підсунулася до нього та кинулася йому на шию. Мої груди боляче вдарилися об його спину, але мені було байдуже.

— Я не дозволю тобі піти та залишити мене тут саму.

— Я не можу гарантувати, що це не повториться.

— Нехай! Вчора ти спав спокійно.

— Бо ти була поруч та обіймала мене, — прошепотів він.

— Значить, я завжди буду обіймати тебе. Навіть, коли злитимуся, все одно буду поряд.

Він обернувся до мене обличчям, і я почала цілувати його чоло, щоки, підборіддя, губи. Мені хотілося, щоб Алекс нарешті позбувся всіх своїх страхів.

— Не відштовхуй мене, будь ласка, — сказала я, дивлячись йому в очі.

— Я не хочу знову налякати тебе.

Алекс ніжно провів своєю рукою по моїй щоці. Вираз його обличчя був сповнений суму та жалю. Я відсунулася від нього на ліжку. Його долоня, якою він торкався моєї щоки, зависла у повітрі. Алекс, мабуть, подумав, що я хочу відсторонитися від нього. Натомість я схопила краї своєї майки, стягнула її через голову та кинула на підлогу. Його погляд опустився до моїх грудей. Він торкався їх раніше, але ніколи не бачив. Я глибоко вдихнула, а тоді впевнено сказала:

— Я хочу тебе, а ти хочеш мене, тож... Тож зробімо це нарешті!

Я з очікуванням дивилася на Алекса. У нього було два варіанти: піти геть звідси або поцілувати мене. І я зраділа, коли він обрав другий варіант. Його губи заволоділи моїм ротом, і я вперше в житті підкорилася комусь. Йому...

Він підсунувся ближче до мене на ліжку. Спочатку ми цілувалися сидячи, а потім я повільно опустилася на спину та розсунула ноги. Алекс розмістився між ними й опустився на мене всім тілом. Його губи почали цілувати мою шию, опускаючись нижче. Він провів доріжку з поцілунків від однієї ключиці до іншої. Не стримуючись, я почала водити своїми пальцями по його грудях, ребрах, кубиках преса. Стогін вирвався з моїх вуст, коли я відчула його губи на своїх грудях. Він невтомно цілував їх, облизував своїм язиком. Мені це так сильно подобалося, що я заплющила очі від задоволення. Він пройшовся пальцями по моїх ребрах. Іскра бажання спалахнула всередині. Схоже, ми щойно знайшли ще одне чутливе місце. Здається, Алекс зрозумів це, бо почав осипати поцілунками кожнісіньке ребро. Долонями він продовжував пестити мої груди, м'яти їх. Він насолоджувався цим так само, як і я насолоджувалася у цей момент його діями.

— Тобі подобається? — хрипло спитав хлопець, глянувши на мене.

Я швидко закивала головою та ледве видавала з себе протяжне «таааак». Він усміхнувся мені своєю улюбленою нахабною усмішкою. Його губи почали цілувати мій живіт, особливу увагу приділяючи містечку навколо пупка. Я переможно усміхнулася, адже ще раніше передбачила, що він робитиме так. Його пальці зачепилися за пояс моїх шортів. Була б моя воля, то я б уже давно зняла з себе весь одяг. Він повільно стягнув їх вниз по моїх ногах та кинув на підлогу. Я залишилася лише в одних мереживних трусиках білого кольору. Він торкнувся мене пальцями через них та почав повільно вимальовувати круги. Я б воліла, щоб цей маленький шматочок тканини зник кудись. Я була майже на межі, тож почала рухати стегнами назустріч його пальцям. Дихання було нестерпно важким, а стогони раз разом виривалися з моїх вуст. Алекс нахилився до мого вуха так близько, що його гаряче дихання лоскотало мою шкіру.

— З першої ж миті, як побачив тебе, — прошепотів він хриплим від бажання тоном, — то захотів скуштувати.

— Тоді зроби це, — тихо сказала.

Наші погляди зустрілися, і він хижо посміхнувся мені. Алекс почав опускатися вниз та повільно язиком облизав свої губи. Він наче дражнив мене, бо знав, що я слідкую за ним.

— Виклик прийнято, маленька Торі! — Алекс глянув на мене, схопившись пальцями за гумку моїх трусиків. — Насолоджуйся.

І чому він знову назвав мене цим дурним прізвиськом? Звідки це взялося? Та усі думки вмить зникли, коли він поцілував мене там. Я розсунула ноги ще ширше та занурила свої пальці в його шовковисте волосся. Спочатку я стримувалася, але потім з цим було важко боротися, тож я безсоромно та голосно стогнала від відчуттів. Його губи та язик зводили мене з розуму, підносили до самого краю. Я відчувала, що от-от зірвуся, тому міцно стиснула долонею простирадло. Алекс почав активніше облизувати мене, і я голосно закричала, викрикуючи його ім'я. Моє тіло затремтіло, а я важко дихала, заплющивши очі. Коли повернула голову вбік, то помітила, що Алекс підвівся з ліжка. Він витягнув щось з тумбочки, і я почула характерний звук для порваної фольги.

Хлопець повернувся на ліжко та навис наді мною. Він не питав, чи була я готова. Алекс і так чудово знав це. Одним різким рухом він увійшов в мене. Я схлипнула та закричала від болю і дискомфорту. Погляд Алекса був твердим та зосередженим на моєму обличчі.

— Ти не сказала мені, — прохрипів він.

— Я хотіла сказати, але... Не знаю. Це проблема для тебе?

— Ні, звісно ж. Я радий.

— Радий? — здивовано перепитала я.

— Дуже радий, — відповів він і нахилився, щоб поцілувати мене. — Це означає, що ти — тільки моя, Вікторіє.

І наче в підтвердження своїх слів він почав повільно рухатися в мені. З часом біль трохи ослаб, але все ще відчувався дискомфорт. Моментами було приємно. Особливо тоді, коли він зачіпав якесь особливе містечко всередині мене. Весь цей час я дивилася на його прекрасне обличчя, не відриваючи погляду. З кожним рухом він забирав частинку мого серця собі, але натомість віддавав мені своє...

Алекс опустився на мене повністю, коли закінчив. Голова хлопця лежала на моїх грудях, а я запустила свою руку в коричневі пасма його волосся. Ми обоє важко дихали, а наші тіла були вологими від поту.

— Сьогодні мій день народження, — раптом тихо сказав Алекс, а тоді пошепки додав: — І тринадцята річниця з дня смерті моєї матері.