Епілог

Чотири місяці по тому

Тео

— Мій коханий чемпіон, — прошепотіла Луїза мені на вухо та поцілувала мене в щоку.

Вона робила це з тієї самої миті, коли сьогодні мене нагородили кубком. І хоч на вулиці було прохолодно, ми все одно за традицією вирішили святкувати мою перемогу в чемпіонаті на терасі у будинку батьків. Луїза сиділа в мене на колінах та міцно обіймала мою шию обома руками. Мої ж долоні мирно лежали в неї на стегнах. Ми ні на мить не розставалися з того моменту, коли вона повернулася до мене. Навіть тоді, як їй потрібно було поїхати до Франції щодо власного бренду, я їхав з нею. Вона й сама хотіла цього.

— Який подарунок сьогодні ввечері хоче отримати мій чемпіон? — пошепки спитала Луїза так тихо. — Я підготувала дещо, що тобі сподобається.

Її голос так спокусливо звучав, що я ще сильніше стиснув стегна дівчини. Вона мило захихикала, коли мої губи крадькома торкнулися її шиї.

— У мене є для вас одна важлива новина, — сказала мама. Це змусило мене відірватися від Лу. — Нещодавно ми з Луїзою були в дитячому будинку, де я познайомилася з однією дівчинкою. Вона мені дуже сподобалася, і здалася такою схожою на мене. Цей дім вже давно порожній. Вікторія та Алекс постійно подорожують світом зі своїми перегонами, а Тео тепер живе з Лу окремо. І я подумала, що нам з вашим батьком когось не вистачає. Ми... — Мама міцно взяла тата за руку. — Ми вирішили забрати цю дівчинку з дитячого будинку.

— Що? — ошелешено спитали ми з сестрою разом.

— Мамо, ти ж це несерйозно? — голос Вікторії звучав ображено.

— Я цілком серйозно, — відповіла та. — Рішення уже прийнято.

— Це дуже хороше рішення, — заговорила Луїза. — Я впевнена, що дівчинці сподобається у вашій сім'ї.

— Нашій, — виправив я, на що Лу подарувала мені теплу усмішку.

— Я хочу, щоб ви поставилися до цього з розумінням, — продовжила мама. — Мені складно змиритися, що ви вже такі дорослі. В цьому домі я почуваюся самотньою.

— Ти не будеш почуватися самотньою, тому що ми з Алексом нікуди не їдемо! — голосно сказала Вікторія.

— Але ж ви планували кудись на змагання...

— Уже ні, мамо.

— У нас є для вас новина, — почав Алекс. Я помітив, що він міцно стиснув руку Вікторії. — Ми одружуємося, і у нас скоро буде дитина.

— Що? — скрикнула мама. — О Боже! Доню, ти вагітна?

Сестра кивнула головою. Мама підскочила зі стільця та почала обіймати Вікторію. Я глянув на батька, який, як завжди, поводився стримано. Хоча легка усмішка на його вустах дала зрозуміти, що йому це подобається. Луїза піднялася з моїх колін та підійшла до Вікторії, щоб привітати її з майбутнім поповненням.

— Сьогодні день приголомшливих новин, — пробурмотів я, після чого теж підвівся.

Спочатку привітав Вікторію, а потім обійняв маму та сказав їй, що не проти молодшої сестрички. Помітив, що Алекс кудись відійшов зі своїм телефон, а через деякий час він повернувся таким блідим і задуманим.

— Щось сталося? — схвильовано спитала Вікторія, схопивши його за руку.

— Все добре, — відповів він. Алекс нахилився та легко поцілував її в голову. — Не хвилюйся. Просто дещо дізнався.

— Що саме? — поцікавилася вона.

— Захар отямився після п'яти років коми, — сказав Алекс. — Батько щойно повідомив.

Я знав, що у нього був зведений брат, який після аварії на перегонах отримав сильні травми та впав у кому.

— Це дуже хороша новина, — заговорила мама. Вона широко усміхнулася нам. — Я так сильно люблю вас усіх.

Луїза притулилася до мене, поклавши свою голову на моє плече. Вона так мило усміхнулася мені, що моє серце затріпотіло, наче вперше. Я прошепотів їй коротке зізнання у коханні, після чого крадькома поцілував її в губи, поки інші не помітили цього...

Луїза

Уже минуло сім місяців відтоді, як Тео став чемпіоном. І поки вони з Вадимом та з допомогою батька Тео створюють свій мотоклуб, я займаюся своїм блогом, брендом та фондом. Я більше не поверталася до Африки, хоча постійно підтримую зв'язок з Лілею. Можливо, у кінці літа ми з Тео поїдемо туди разом і привеземо гуманітарну допомогу. Принаймні він сам зголосився на це.

Ми вирішили трохи відпочити у Бармуті, де мама залишила мені красиву віллу. Тут було сонячно, а ще море так сильно приваблювало. Я йшла пляжем, насолоджуючись теплим піском. Наші з Тео пальці, як завжди, були зручно переплетені. Дотті та Сінді бігали навколо нас. Це змусило мене усміхнутися, але коли Тео раптом зупинився, то я напружилася. Він схопив мене за обидві руки та уважно подивився в мої очі. Мені довелося примружитися від яскравого сонця.

— Лу, — схвильовано звернувся Тео. Він відвів погляд і тихо вилаявся: — Чорт, це складно!

— Щось сталося? — спитала я трохи налякано.

— Ні-ні! — заперечив він. — Спробую спочатку. Отже... Лу, я хотів сказати тобі, що дуже вдячний за те, що ти колись дала мені ще один шанс та дозволила показати тобі всю свою любов. Я не був для тебе хорошим раніше, але за останній рік у нас все дуже добре.

— Чому це звучить так наче ти прощаєшся зі мною? — спитала я, намагаючись відігнати сльози.

— О Боже, ні! — Тео відпустив мої руки. Він охопив своїми долонями моє обличчя та нахилився до мене. — Я не це намагаюся сказати.

— Що тоді?

— Я хочу, щоб ми все життя були разом, — сказав він.

— Я теж цього хочу, — зізналася я, мило усміхнувшись.

— Боюся, що ти відмовиш мені, але... — Тео глибоко вдихнув. — Зробімо це ще раз!

— Що? — мій голос звучав розгублено.

— Одружімося! — впевнено сказав він. Тео забрав свої руки та раптом почав опускатися переді мною на одне коліно. — Я хочу, щоб цього разу ми одружилися по-справжньому й з власної волі.

— Тео... — вражено прошепотіла я та провела спітнілою долонею по лляній тканині свого рожевого сарафана.

— Я не планував одружуватися колись, але тоді ти змінила мої плани. Зараз я роблю це сам. — Тео уважно подивився мені в очі. — Я змінюю абсолютно всі свої плани та переконання в нашу користь. Я хочу завжди бути з тобою, Лу. І так само хочу, щоб ти стала моєю дружиною. Ти ж знаєш, що я кохаю тебе?

— Знаю.

Сльози навернулися на очі, і я прикрила руками своє обличчя, все ще здивовано дивлячись на Тео.

— Наш перший шлюб був несправжнім і нещасливим, — сказав він. — Але цей обов'язково буде справжнім і щасливим. Ти навчила мене любити й цінувати, Лу. Ти показала мені, що таке справжня любов та підтримка. Я хочу дати тобі ще більше, аніж даю зараз. Я хочу кохати тебе все своє життя, якщо ти дозволиш мені.

Тео раптом витягнув з кишені оксамитову коробочку та відкрив її. Я ахнула, коли побачила красиву каблучку з рожевим діамантом по центру. Вона була так схожа на ту, що й тоді, але тепер вона була справжньою.

— Ти згодна знову вийти за мене заміж? — спитав Тео, з надією дивлячись на мене.

Я була така вражена, що не одразу зрозуміла все. Мабуть, очікування було для нього нестерпним. Тео підняв обидві брови, даючи натяк, що мені час уже відповісти.

— Так! — сказала я, не приховуючи своєї усмішки. — Так! Я вийду за тебе заміж по-справжньому.

Тео надів обручку мені на безіменний палець, підвівся з колін та впився в мої губи довгим протяжним поцілунком. Я вчепилася в його плечі, щоб не впасти.

— Хух! — видихнув хлопець. Він поклав руку на мою голову та занурив свої пальці в моє волосся. — Ти змусила мене хвилюватися, Барбі.

— Я навмисно, — прошепотіла я та потерлася своїм носом до кінчика його носа. — Хотіла трішки помучити тебе.

— Може, мені сьогодні вночі теж тебе трішки помучити? — Тео легко провів своїм язиком по моїх губах, після чого поцілував мене.

— Ох, це буде дуже приємна мука! — задоволено сказала я.

Він обійняв мене, притискаючи до своїх грудей. Я поклала свою голову на його плече. Морський вітер приємно обдував моє обличчя, а мій погляд зупинився на Дотті та Сінді, що слухняно сиділи поруч й уважно слідкувати за нами.

— Я така щаслива, Тео, — тихо прошепотіла. — Ти подарував мені справжню маленьку сім'ю.

Він ніжно поцілував моє плече, а я заплющила очі з думками про те, як сильно кохаю його та люблю наших собак. Я нарешті знайшла тих, хто любить мене не менше.