Розділ 56

Луїза

Шість місяців по тому

Коли я обирала місто, куди переїхати, то чомусь одразу ж подумала про Париж. Я не хотіла повертатися до Лондона, де мене багато хто знав. Мабуть, боялася зустрітися з дідусем, який думає про мене не краще, аніж усі інші. Тут мені було комфортно. Так, Париж — це занадто романтичне місто, як для самотньої дівчини, але мені тут подобалося. Я сперлася до підвіконня, дивлячись на Ейфелеву вежу, що височіла вдалині. Я навмисно обрала для себе квартиру з цим чарівним краєвидом. Інколи, коли мені було сумно, я просто сиділа тут і довго дивилася на вулицю. Я намагалася забути Тео, вирвати його зі свого серця, але це було майже неможливо. Я часто думала про те, якою буде наша перша зустріч після розставання, і чи відбудеться вона взагалі. Чи знову моє серце почне так шалено битися як тоді, коли я вперше побачила його? Я сумувала за ним дуже сильно. Попри увесь той біль, який він завдав мені, моє серце нестерпно тужило за ним. Я не переглядала наших спільних фотографій та уникала всього, що нас пов'язувало раніше, але це ніяк не допомогло мені позбутися думок про нього. Він все ще був у моїй голові та серці. Спогади з'являлися раптово й неочікувано. Так багато нагадувало мені про нього, і про ті моменти, коли я почувалася щасливою.

Я похитала головою, намагаючись відігнати спогади й думки. Так було завжди, коли я згадувала про нього: всередині усе наче завмирало, а мозок переносив мене на певний відрізок часу назад. Декілька секунд, а то й хвилин, я віддавалася спогадам, а потім поверталася в ту реальність, де була самотньою. І хоч зі мною тут була Яна, вечори наодинці змушували мене сумувати. Спочатку було весело, адже подруга хотіла витягнути мене з тієї прірви, в яку я сама себе кинула. Яна тягала мене по ресторанах, барах і клубах. Ми постійно прогулювалися містом, фотографувалися і показували це все в соцмережах. Комусь могло здатися, що цей період у моєму житті був найщасливішим, але це далеко не так. Забуття завжди було надто миттєвим. І після кожної вечірки, прогулянки чи побачення, я поверталася в порожню квартиру, де знову почувалася самотньою. Так, у мене було побачення з гарячим французом, на яке мене змусила піти Яна. Ми познайомилися в клубі, хоча я ніколи не була прихильницею таких знайомств. Він здався мені милим і хорошим, але я не хотіла нічого більшого, тому ми обмежилися однією зустріччю в кав'ярні. Та все ж, цього вистачило, аби нас сфотографували разом і виклали в інтернет під заголовком, що в Луїзи де Квінсі за декілька місяців після розлучення з'явився новий бойфренд. Я ніяк не відреагувала на це та ігнорувала особисті запитання від своїх підписників. Але мені було цікаво, чи бачив ті фотографії Тео, чи його зачепив той факт, що у мене можуть бути романтичні стосунки? Водночас я розуміла, що мене це не повинно хвилювати. Я так само не знала, чи з'явився в нього хтось інший. Можливо, він знайшов дівчину, в яку по-справжньому закохався? Коли я не знала про це, то мені було спокійніше. Я була настільки егоїстичною, що не хотіла, аби він був з іншою. Я хотіла, щоб він думав про мене і згадував так само, як і я думала про нього. Мені кортіло, щоб він страждав ще більше, аніж я...

— Сьогодні так тепло! — Яна ввірвалася в мою кімнату. Вона покружляла у своїй легкій сукні жовтого кольору та втомлено впала на моє ліжко. — Ідеальний день для відкриття твого бренду.

Я усміхнулася та схвильовано вдихнула свіже повітря. Переживала так сильно, що з самого ранку тремтіла в передчутті. Сьогодні особливий день у моєму житті, коли здійсниться моя найзаповітніша мрія.

— Досі не можу повірити, що це відбувається насправді.

Я підійшла до великого дзеркала та почала знімати бігуді з волосся. Біляві пасма впали мені на плечі широкими кучерями, які я збиралася елегантно вкласти. Пригадала, як одного осіннього ранку до мене зателефонували з виробництва косметики та запропонували співпрацю. Я була шокована, адже це було відоме виробництво, яке співпрацювало з люксовими брендами. Спочатку це була домовленість про вихід лінійки з моїм обличчям, а потім співпраця переросла в виробництво косметики мого бренду. Я так сильно мріяла про це, але ж ніхто не знав. Я не могла збагнути, як компанія вирішила обрати саме мене, але водночас розуміла, що я достатньо популярна блогерка у б'юті сфері. Мабуть, вони подумали, що це буде вигідна та успішна співпраця. Тоді, коли представник виробництва зателефонував мені, був мій двадцятий день народження. Я очікувала різних привітань і подарунків, але це, безумовно, було найкраще.

— Сьогодні день народження у «Лутті-Б'юті», — голосно сказала Яна. — Я рада за тебе, Лу.

— Я теж рада, — тихо промовила я, дивлячись на себе в дзеркало.

— Усі твої вороги та ненависники подавляться, коли побачать, що у тебе відкриття бренду.

— У мене нема ворогів, Ян.

Я не бачила цього, але була певна, що дівчина закотила очі. Вона сіла на ліжку, спершись руками до матраца.

— Ти занадто добра, — пробурмотіла дівчина. — Але байдуже на це! Сьогодні твій день.

Вона сповзла з ліжка та підбігла до мене. Яна радісно обійняла мене рукою, притискаючи до себе. Я тихо засміялася.

— Це наш день, — виправила я. — Ти дуже допомогла мені, і я ніколи цього не забуду. Я змусила тебе покинути рідну домівку та приїхати сюди зі мною. Без тебе мені було б значно складніше.

— Це пусте! — Яна махнула рукою. — Ти ж знаєш, що я обожнюю пригоди. До того ж, якби ми не приїхали сюди, то я не зустріла б Шарля.

Я усміхнулася ще ширше, коли очі подруги заблищали від згадки про її хлопця. Він був сином власників компанії, з якою я розпочала співпрацю щодо бренду. Шарль також був керівником на виробництві. Між ними з Яною одразу ж пробігла іскра, яку я помітила, як тільки побачила їхні погляди одне на одного. Спочатку це була дружба, легкий флірт і теплі залицяння з боку Шарля. Згодом це переросло у справжні стосунки, і вже майже два місяці вони зустрічаються. Я бачила, якою щасливою була Яна поряд з ним, і раділа за неї.

— До речі, я підготувала подарунок для Шарля до цієї ночі, — Яна схопила невеличкий пакетик, який принесла з собою. — Я була в магазині красивої білизни й... — Дівчина витягнула прозорий мереживний комплект яскравого червоного кольору. — На минулій наші зустрічі він сказав, що йому дуже подобається бачити на мені червоний.

— Вау! Думаю, що Шарль буде виражений.

Я натягнуто усміхнулася та продовжила знімати бігуді. Яна розглядала білизну, прикладаючи її до себе. Вона була аж занадто відвертою і з цими тоненькими підтяжками. Безперечно, дуже сексуально. Я задумалася про те, що давно уже не була близькою з чоловіками. У мене був лише Тео. Я могла б переспати з будь-яким першим зустрічним, але проблема була в тому, що я не хотіла нікого. Навіть у сексуальному плані інші хлопці не приваблювали мене та не збуджували.

— Сподіваюся, що цієї ночі Шарль нарешті займається зі мною сексом, — сказала поруч зі мною Яна та розчаровано застогнала. — Ми вже два місяці разом, а у нас ще нічого не було, окрім поцілунків. І він не піддається на мої спроби звабити його, каже, що ще рано.

— Думаю, що коли він побачить тебе в цій білизні, то не зможе встояти.

— Гаразд, — видихнула подруга. — Треба підготуватися. Я в ванну!

Я не встигла зреагувати, як вона вибігла з моєї кімнати. Ми жили разом, але останні два місяці Яна майже весь свій час проводила з Шарлем. Частково мені це подобалося, бо я мала змогу трохи відпочити від неї. Інколи її було забагато. І так само я розуміла, що зовсім скоро, ймовірно, Шарль запропонує їй з'їхатися. Тоді я знову залишуся сама. Я подивилася на себе в дзеркало та широко усміхнулася. У мене є мій блог, а тепер ще й косметичний бренд. Я вибралася зі своєї сім'ї, де мене весь час принижували, і змогла здійснити свої мрії. Я багата, успішна, красива молода дівчина. Чому я повинна сумувати? Будь-хто хотів би бути на моєму місці. Так, у мене розбите серце й душа не на місці, але я щаслива. Я уважно подивилася на себе в дзеркало та вголос повторила декілька разів, що щаслива. Самопереконання справді працює...

Відкриття бренду відбувалося у найкращому готелі Парижу, де ми на всю ніч орендували ресторан. Це було вишукане та елегантне місце з атласними шпалерами, вінтажними оксамитовими меблями та красивим позолоченим оздобленням. Для такої події я обрала довгу велюрову сукню темно-синього королівського кольору з відкритими плечима та розрізом на правій нозі. Свій образ я доповнила намистом з перлинами й такими ж сережками. На моїх руках були велюрові сині рукавички, що доходили вище ліктів. На пальцях виблискували персні та каблучки з діамантами. Я була схвильована, але все хвилювання зникло тоді, коли я вийшла на імпровізовану сцену. Мені не хотілося говорити багато. Моя промова була короткою, а головну увагу я приділила своїй продукції та тому факту, що вона не тестується на тваринах. Більшість гостей були запрошені представниками компанії, але я помічала те, з яким захопленням вони слухали мене. По завершенні промови, я попрямувала до столика, за яким стояли Яна і Шарль. Подруга одразу ж обійняла мене, вітаючи з відкриттям.

— Ти молодчинка, — заговорила вона мені на вухо. — Я пишаюся тобою, Луїзо.

— Дякую, — щиро промовила я. — Без тебе у мене нічого б не вийшло.

— Не знецінюй себе, Лу. Цей успіх — повністю твоя заслуга.

Я усміхнулася та взяла у руку келих шампанського. Посмакувавши алкоголем, я потягнулася до тестерів косметики, що стояли на кожному столику. Взяла у руки помаду в сріблястому тюбику, на якому було вибито логотип бренду у вигляді маленької лапки Дотті. Спогади знову нахлинули на мене. Я пригадала, як ми з Тео вигадали це в басейні. Тоді це здавалося просто грою та чимось нереальним, але мені вдалося здійснити свою мрію самостійно. Без нього. Я видихнула та поклала тюбик з помадою до іншої косметики. Відчула, що Яна схопила мене за руку.

— Ходімо фотографуватися! Я хочу, щоб усі соцмережі вибухнули новиною про відкриття твого бренду!

Подруга потягнула мене до фотозони, біля якої стояв фотограф. Ми почали позувати для фото, міцно обіймаючись. Після Яни ще деякі гості захотіли сфотографуватися зі мною.  Тоді фотограф запропонував мені зробити коротку фотосесію з моєю продукцією на фоні стіни з логотипом та надписом бренду. Я погодилася та почала позувати, змінюючи в руках косметику. Увесь цей час мене не покидало дивне відчуття, наче за мною хтось спостерігає. Так, я бачила, що на мене частенько дивилися запрошені гості, але це було зовсім інше — щось таке, що змушувало моє серце завмирати. Таке враження, наче чийсь погляд просто-таки обпікає мою шкіру, залазить під неї та влучає в самісінькі груди. Я задихалася, навіть не розуміючи чому. Глибоко вдихнула через ніс та повернула голову до виходу. Я злегка похитнулася від здивування, а моє серце почало битися з шаленою швидкістю. Серед усього натовпу, біля самих дверей стояв він — Тео.