Луїза
— Дідько, — тихо вилаялася я, коли вкотре не змогла застібнути намисто з перлин.
Мої руки боліли, і я скривилася від втоми. Трохи схилила голову вниз, все ще намагаючись впоратися із застібкою. Обличчя палало від такого положення голови, і я голосно пихтіла.
— Потрібна допомога? — почула за своєю спиною голос Тео.
Я здивовано підняла погляд, глянувши на нього у відбитку дзеркала. За останній тиждень ми майже не бачилися, і спілкувалися лише за вагомої потреби. Сьогодні наш перший публічний вихід після одруження, тож я помітно нервувала.
— Допомога? — перепитала я. — Від тебе? Звучить нереально.
Тео проігнорував мої слова. Він підійшов впритул до мене та зупинився за моєю спиною. Я не могла не відмітити, як сильно личив йому цей чорний костюм з шовковим комірцем. Хлопець підняв свої руки та потягнувся до намиста на моїй шиї. Я здригнулася, коли його пальці випадково торкнулися моїх. Різко забрала їх та стиснула перед собою. Тепер я була знервована не лише через виставку автомобілів, але і через близькість Тео. Я намагалася не згадувати те, що сталося тієї ночі, але інколи, як зараз, спогади з'являлися в моїй голові. Я відчувала, як пальці ненароком торкалися моєї шиї. Це змусило мене перенестися до нашої шлюбної ночі, коли Тео ніжно торкався мене цими самими пальцями. Тоді я ще не розуміла, що все було брехнею.
Він застібнув намисто на моїй шиї, але не відійшов. Тео глянув на мене у дзеркалі, і коли наші погляди зустрілися, я знову затремтіла. Знервовано підняла руку, торкаючись пальцями перлин. Його очі зацікавлено блукали моїм тілом, зупиняючись на великому вирізі в районі грудей та розрізі на правому стегні.
— Чорний, — тихо мовив Тео. — Неочікувано, Луїзо.
Я глянула на себе в повний зріст. Цього тижня Поліна витягнула мене на шопінг. Я думала вдягнути на виставку якусь звичайну сукню, максимально скромну та обов'язково пастельних кольорів, як цього завжди вимагав батько, але тільки я побачила цю чорну сукню, то одразу ж зрозуміла, що хочу її. Мама Тео так підтримала мене. Я ніколи ще в житті не чула стільки компліментів, як у той момент, коли показувалася їй під час примірки. І я таки погоджувалася з нею, адже сукня мала такий вигляд, наче була моєю другою шкірою. Вона красиво обтягувала мою фігуру, підкреслюючи вузьку талію, округлі сідниці та груди, які на вигляд здавалися більшими, аніж були насправді. Майже магія. Я глибоко вдихнула та провела руками по своїх стегнах. Ще раз оглянула себе зі всіх сторін, ігноруючи близькість Тео. Я помічала його погляд на собі, але намагалася не зважати. Востаннє поправила бежеву помаду на губах і тоді схопила свою маленьку сумочку.
— Думаю, що нам час уже їхати, — сказала я, глянувши на Тео.
Він вкотре занадто уважно оглянув мене з ніг до голови. Я видихнула, закотила очі та мовчки поспішила до виходу. На вулиці було тепло, тож я зовсім не тремтіла. Я впевнено прямувала в сторону гаража. Ця неймовірна "вбивча" сукня, туфлі на високих підборах, макіяж та зачіска змусили мене почуватися сьогодні по-особливому красивою. Я навіть відчула гордість і впевненість у собі. Оглянувшись назад, помітила, що Тео повільно плентався за мною. Сьогодні він був якимсь дивним, рівно з того моменту, як побачив мене в цій сукні. Можливо, тому що вона чорна? Мабуть, він очікував побачити рожевий, який не міг терпіти. Я зупинилася біля його автомобіля та, схрестивши руки на грудях, почала чекати на Тео.
— І як ти збираєшся стати чемпіоном, якщо так повільно повзеш? — буркнула я, коли він нарешті підійшов до мене.
— Я просто милувався твоїм задом, — Тео нахабно посміхнувся мені. — Ця сукня чудово підкреслює його.
Я схилила голову вбік, піднявши одну брову. Мені було зовсім не весело, хоча Тео, здається, й не жартував. Мені хотілося подражнити його, можливо, подратувати, тож я опустила свої руки вниз та легко поклала їх на свої сідниці.
— Я цього і добивалася, коли обирала сукню, — впевнено сказала. — Ти ж не проти, щоб я знайшла собі коханця, тож сьогодні цим і займуся.
Тео підозріло звузив очі. Він підійшов на один крок ближче. Я гордо здійняла голову, адже хлопець був значно вищим за мене, а мені хотілося дивитися йому просто в очі. Я ахнула, коли він несподівано поклав свою долоню на мою праву сідницю, поверх моєї руки. Тео різко притягнув мене до себе таким чином, що я впиралася до нього своїми грудьми. Його погляд був не таким сердитим та дратівливим, як зазвичай. Хлопець був відверто зацікавлений і навіть не приховував цього. Я непомітно втягнула повітря, намагаючись внормувати своє хвилювання. І найбільше мене бентежило те, де просто зараз знаходилася долоня Тео. Вона майже обпікала мою сідницю, хоча і була невеличка перешкода у вигляді моєї руки.
— Тоді тобі доведеться зняти обручку, — сказав Тео, намацуючи пальцями каблучку на моєму безіменному пальці.
— Думаєш, що це стане перешкодою? Мені чомусь так не здається. Якщо я цієї ночі захочу отримати когось, то мене не зупинить ця клята обручка.
— А його? Можливо, він буде вірний своїм моральним принципам, і не захоче зв'язуватися з заміжньою жінкою.
— Тоді я знайду іншого. Не хвилюйся, Тео, тобі не доведеться торкатися до мене. — Я витягнула свою руку з-під його долоні. Тепер його рука по-власницьки лежала на моїй сідниці без жодного бар'єра. — Гм, як цікаво виходить! Ти переконував, що я огидна тобі, а зараз стоїш так близько та торкаєшся моєї дупи. Обманюєш, Тео. І перестань мене лапати!
Я зі всієї сили відштовхнула його від себе. Мабуть, він не очікував цього, бо мав по-справжньому вражений вигляд. Я поправила сумочку на своєму плечі, відчинила для себе дверцята автомобіля та швидко сіла всередину, гучно грюкнувши ними. Помітила, що Тео аж здригнувся від цього звуку. Він щось пробурмотів собі під ніс та обійшов автомобіль, поправляючи на собі піджак. Коли хлопець сів за кермо, то його погляд опустився на мою ногу, яку я навмисно виставила з-під розрізу. Він ніяк не прокоментував це, але я помітила, як зарухався його кадик, а пальці міцніше стиснули кермо. Тео глянув перед собою та з гучним вдихом завів двигун. Я витягнула свій телефон, ігноруючи голосний рок, що лунав у салоні. Усю дорогу я відповідала на коментарі в Інстаграмі, а також паралельно листувалася з Яною. Вона захворіла, тож сьогодні не могла піти на виставку. Я засмутилася, адже тоді мені доведеться розважати себе самій. Сподіваюся, що тато не змусить мене стояти поруч з Лореною. Я напружилася, коли зрозуміла, що сьогодні мені доведеться зустрітися з ними. Татові точно не сподобається мій зовнішній вигляд, але я переконувала себе, що тепер, коли я заміжня, його моє життя хвилюватиме значно менше.
#21 в Молодіжна проза
#330 в Любовні романи
#166 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 19.05.2023