Жагучі ігри

Розділ 12

Луїза

— Молодець! — запищала я, стрибаючи. — Мій тато в захваті від тебе. Ти йому дуже сподобалася.

Яна трохи скривилася, поправляючи комірець на цій скромній сукні бежевого кольору, що доходила їй майже до щиколоток.

— Чесно кажучи, я думала, що більше подобаюся чоловікам роздягненою, а не в цьому костюмі черниці. Ох, я зараз задихнуся!

Я засміялася від її слів. Вмовити Яну вдягнути цю сукню було ще тим завданням. Я розуміла, що тато не відпустить мене на вечірку до дня народження Вадима, тож я подумала, що він дозволить мені переночувати в Яни, якщо вона йому сподобається. На щастя, це спрацювало.

— Мені здається, що твій тато більше у захваті від моєї мами, — додала дівчина. — Тільки він не в курсі, що вона не зовсім власниця мережі ресторанів.

— Йому не варто знати, ким працює твоя матір. Мій батько ненавидить паби.

— Хіба бути співачкою в барі — це так погано? До того ж це її бар. Ми майже не збрехали.

Я усміхнулася та почала намотувати круги своєю кімнатою. Яна тим часом зручно лягла на моє ліжко животом вниз. Вона схрестила ззаду свої ноги та ввімкнула мій ноутбук.

— Думаю, що мій батько дозволить мені піти до тебе на "піжамну" вечірку. Скажу йому, що там будемо лише ми вдвох, або вигадаю, що у тебе є ще молодша сестра. Чи краще кузина? Точно! Кузина, яка вчиться в Гарвардському університеті та приїхала на кілька днів додому. І саме тому ти вирішила зробити дівочі посиденьки, щоб познайомити її зі мною. Здається, звучить правдоподібно.

— Мене лякає те, що твій мозок так швидко генерує брехню, — пробурмотіла Яна.

— Не забувай, що це я підкинула тобі ідею про костюмовану вечірку.

Дівчина широко усміхнулася. Вона кинула на мене хитрий погляд сірих очей.

— Вадиму це не сподобається. Вже уявляю, як він буде біситися. До речі, ти вже знайшла для себе костюм?

— Я хочу щось спокусливе, — сказала я, потерши руки в передчутті. — Можливо, щось на кшталт темного ангела? Чи краще зваблива кішечка у шкіряному костюмі?

— Оооо, — здивувалася Яна. — У такому випадку нам потрібно зробити замовлення на сайті секс-шопу.

— Секс-шопу? — перепитала я, насупившись.

— Ти більше ніде не зможеш знайти костюмів такого типу. На звичайних сайтах є лише Свинка Пеппа.

— Тоді однозначно краще секс-шоп. — Я підійшла до Яни та легенькою штовхнула її ногою. — Посувайся!

Вона закотила очі, але слухняно посунулася. Я лягла поруч з нею, спрямувавши погляд в екран ноутбука.

— Спробуємо знайти щось у стилі кішечки, — сказала Яна.

Вона швидко знайшла потрібний сайт та зайшла у пошук. Вже через секунду перед нами з'явилися різноманітні костюмчики.

— Мене лякає цей батіг замість хвоста, — пробурмотіла я та скривилася.

— Це для кращих відчуттів, — пояснила Яна. — Танцюєш для свого партнера та одразу лупиш його. Дуже романтично.

Я не стримала свого сміху. З Яною насправді було дуже весело та цікаво. Я помітила, з якою заздрістю сьогодні Лорена дивилася на мою подругу. У неї ж їх нема зовсім, тому й засмутилася моя люба сестричка. Та ще татові Яна сподобалася. Лорена зараз, певно, казиться у своїй кімнаті.

— О, це щось цікавеньке! — скрикнула Яна, витріщившись в екран. — «Еротичний костюмчик "Спокусливий Зайчик", що складається з обтислого шкіряного боді, милого обруча-вушок та пухнастого хвостика ззаду».

— Вушка справді милі, — сказала я, поки подруга гортала фотографії. — Це поки найкращий варіант.

— Думаю, що тобі ідеально підійде.

Яна усміхнулася, і ми приступили до того, щоб зробити покупку. На щастя, подруга погодилася оформити її на своє ім'я.

— Отже, ти переодягатимешся у мене, — почала уточнювати Яна.

— І макіяж робитиму теж, — додала я.

— Чудово! Мені також зробиш. Я в цьому не така здібна, як ти.

Я не звикла до похвали, але Яна постійно говорила мені, як захоплюється моїм блогом. За той період, що ми знайомі, я почула від неї більше хороших слів, аніж від своєї сім'ї.

— Яно, я хотіла спитати у тебе, чи... — я трохи зніяковіла. — Знаю, ти багато для мене зробила, але я б хотіла попросити у тебе... Ну...

— Не тягни, Луїзо, — застогнала подруга.

— Якщо мені раптом сподобається якийсь хлопець, і я захочу з ним переспати, то...

— Так, ти можеш зробити це в тій кімнаті, яку я облаштую для тебе.

Я зраділа, що вона з пів слова зрозуміла мене. Все складалося дуже добре, наче так і мало бути. Здається, сама доля хоче, аби мій план спрацював.

— Ти справді хочеш переспати з кимось? — поцікавилася Яна.

— Мені вже дев'ятнадцять років. Я навіть ніколи не цілувалася.

Я не хотіла згадувати про той недопоцілунок з Тео, тому просто-таки заблокувала цей спогад у своїй голові.

— Мені здається, що вперше віддаватися незнайомцю — це не дуже правильне рішення.

— Хто сказав, що це буде незнайомець? — спитала я, хитро посміхнувшись.

— О Боже! Тільки не кажи мені, що ти хочеш переспати з моїм братом.

Я голосно засміялася з такою силою, що у мене аж сльози виступили на очі. Яна зареготала разом зі мною. Ми обоє розуміли, що її брат абсолютно не в моєму смаку...

Я покрутилася біля дзеркала, роздивляючись себе. На мені був тугий шкіряний боді чорного кольору з малесеньким пухнастим хвостиком ззаду, чорні прозорі колготки, темна перука, пасма якого досягали мені аж до пояса та милі вушка на голові. Я зробила темний макіяж та зробила усе, щоб приховати родимку на щоці. Тео точно помітив би її. На руки я приклеїла тимчасові татуювання у вигляді маленьких крил, щоб ніхто не запідозрив, хто ховається за цим образом. Також я наділа на очі фіолетові лінзи. Мені здається, що у цій дівчині просто неможливо було впізнати мене. Я взула туфлі на товстій підошві та високих каблуках, що значно додавали мені зросту.

— Ти вже готова? — Яна заглянула в невеличку кімнату, яку підготувала для мене. — Вау! Ти затьмариш усіх у своєму образі "сексі-зайчика".

— Перестань, — засміялася я. — Уже все готово?

— Так. Гості зібралися, і скоро має прийти Вадим. Він буде шокований. Ходімо зі мною!

— Зараз прийду. Дещо поправлю тут.

Вона з розумінням кивнула головою та залишила мене в кімнаті. Я хотіла з'явитися трохи пізніше, щоб не привабити до себе занадто багато уваги. До того ж, коли гості будуть розслаблені від алкоголю, я почуватимуся впевненіше. Я всунула за пояс боді пакетик зі снодійним. Насправді я не хотіла доводити Тео до такого стану, але якщо мені доведеться, то я зроблю це. Я сховала та налаштувала камеру на тумбочці за іграшкою. Звідси відкривався ідеальний вигляд на вхід до кімнати та ліжко. Я почала нервувати, адже цей план був трохи жорстоким, але я так сильно хотіла провчити Тео за те, як він весь цей час чинив зі мною. Я почула крики, аплодисменти та вітання з днем народження. Здається, Вадим уже з'явився. Я дочекалася того моменту, коли ввімкнулася музика, а це означало, що вечірка розпочалася. Яні пощастило, що її мама не була проти таких вечірок і радо дозволила влаштувати святкування саме тут. Мій тато ніколи б не зрозумів цього.

Коли я спустилася на перший поверх, то була вражена такою кількістю гостей. Я повільно пробиралася крізь натовп, намагаючись очима знайти Тео. Одразу ж побачила його біля столика з випивкою. Він сидів на одному з вільних стільців. Я розуміла, що поки занадто рано фліртувати з ним, тому зупинилася неподалік та почала танцювати біля компанії якихось дівчат. Я звабливо рухала стегнами в такт музиці, паралельно слідкуючи за Тео. На одну коротку мить він глянув у мій бік, і наші погляди зустрілися. Я усміхнулася йому, але одразу ж відвела погляд, вдаючи, що мені байдуже. Через кілька пісень я вирішила підійти до столика, щоб взяти собі щось випити. Поруч з Тео стояв вільний стілець, тож я повільно сіла на нього та потягнулася рукою до стаканчика з пивом. Тут було гучно та дуже багато людей, але моє серце так швидко билося в грудях лише тому, що Тео був поруч. Він наче й не дивився на мене, але я чомусь відчувала на собі його погляд.

— У вас дуже оригінальний костюм, — сказала я, повернувши голову до хлопця.

На ньому була звичайна чорна футболка та темні джинси. Він знизав плечима, але я помітила, що Тео злегка усміхнувся.

— Принаймні він зручніший, аніж ваш.

Я засміялася та кивнула головою. Намагалася понизити свій голос, щоб він не впізнав мене, тому говорила майже пошепки.

— Ви маєте рацію. Від початку цієї вечірки мене мучить бажання зняти його.

Трохи схилила голову вбік, а Тео ближче розвернувся до мене. Схоже, мені вдалося зацікавити його.

— Ми, здається, не бачилися раніше, — сказав він, примруживши очі.

— Мабуть, що ні. Я б не забула вас.

Тео нахилився трохи ближче, зазираючи в мої очі. Як добре, що я була в цих фіолетових лінзах. Потім його погляд опустився на мої долоні, де красувалися татуювання.

— Вони несправжні, — впевнено заявив він.

— Це частина образу, — уточнила я.

Трохи знервовано провела рукою по гладких чорних пасмах перуки. Вона, здається, виглядала натурально. Я зробила все можливе для цього.

— Можу я поцікавитися, яке ваше ім'я? — спитав Тео, все ще розглядаючи мене.

Мені було дивно, що ми розмовляли на "ви", але я відчувала, як між нами почав зароджуватися особливий зв'язок.

— Нехай буде «Карлотта», — сказала я.

Він трохи насупився, але й усміхнувся. Подумав, що я придумала це ім'я, але насправді мене дійсно так звати.

— Я не буду говорити, що це ім'я з вашим виглядом звучить не надто скромно.

— Але ви вже це сказали, — зауважила я. — Хоча насправді я теж ненавиджу це ім'я. І... Я не зовсім скромна. Як вас звати?

— Тео, — представився він.

Він був чесним зі мною, а це вже прогрес.

— А як ваше ім'я звучить повністю?

— Теодор.

— Фу-у-у! — я скривилася.

Тео засміявся з моєї реакції. Так дивно було бачити його таким. Я усміхнулася, хоча всередині образа наростала з новою силою. Він з усіма дівчатами такий легкий та милий, але не зі мною. Це до біса зачепило моє самолюбство, яке і так ледь трималося на волосині. Я зробила ковток пива, і мене мало не знудило від його гіркоти.

— Вам не підходить цей напій, — сказав Тео. Він раптом підвівся та підійшов до однієї з шухляд. — Вадим мене вб'є, але я не можу дивитися, як ви це п'єте. До речі, може перейдемо на "ти"?

Я була шокована від того, яким Тео був нормальним зі мною. Точніше не зі мною, а з моїм образом — Карлоттою. Я дивилася на те, як він відкоркував вино та почав наливати його в чистий келих, який теж витягнув з шухляди. Моя рука опустилася до пояса на моєму животі. Я завагалася на одну секунду. Може, не варто цього робити? Я дивилася, як він старався для мене зараз, і порівнювала з тим, як він поводився зі мною до цього. Це були абсолютно дві різні люди. Поки він наповнював мій келих вином, я витягнула з пакетика снодійне та кинула пігулку в його стаканчик з пивом. Схоже, він не помітив цього. Хлопець повернувся до мене та поставив переді мною келих з вином. Він був так близько, що я своїм плечем торкалася до його тіла.

— Дякую тобі, Тео.

Він глянув на мене вниз, а я підняла на нього свій погляд. Його очі так детально вивчали мене.

— Мені цікаво, що ховається під цими фіолетовими лінзами, — тихо сказав він. — Якого кольору твої очі насправді?

— Спробуй відгадати, — запропонувала я.

Він задумався та сів на свій стілець. Я потягнулася до келиха з вином. Трішки надпила його, і воно виявилося напрочуд смачним.

— Можливо, зелені? — кинув варіант Тео.

Я мало не засміялася. Зелені? Саме в Лорени такого кольору очі. Може, він сподівається, що це вона ховається за цим образом?

— Можливо, — сказала я.

Розуміла, що час уже діяти, тому підсунулася ближче до нього. Коли моя нога притулилася до його стегна, я ледве стримала стогін. Хлопець прочистив горло та ледь змочив його пивом. Цього було дуже мало, щоб снодійне подіяло. Я підняла свій келих з широкою усмішкою на вустах і сказала:

— Вип'ємо за знайомство?

Я стукнулася об його стакан та зробила великий ковток вина. Тео теж добряче надпив пива.

— Звідки ти? — поцікавився Тео. — Якщо ми не знайомі, то ти точно не звідси.

— Втекла з лісу. — Я підняла руки вверх та порухала своїми вушками. — Я ж зайчик. До речі, хвостик у мене теж нічогенький.

Тео тихо засміявся, дивлячись на мене. Я теж не стримала своєї усмішки.

— Тобі подобається бути інкогніто? — спитав він, зосередившись на моїх очах.

— А ти хіба цього не робиш?

— Чого?

— Не ховаєш себе справжнього? Не прикидаєшся?

— Зараз з тобою я — справжній, — серйозно сказав він.

— Я теж справжня. І якщо ти кажеш правду, то що б ти зараз хотів зробити?

Я уважно дивилася в його очі та повільно облизала кінчиком язика свої губи. Його погляд опустився, слідкуючи за цим процесом.

— Я б хотів поцілувати тебе, — зізнався Тео.

Я нахилилася ще ближче до нього. Мої губи майже торкалися його вуха, а дихання лоскотало щоку хлопця.

— Тоді зроби це, — прошепотіла я. — Теж хочу, щоб ти поцілував мене.

Він повернув голову в мою сторону. Наші погляди зустрілися всього на мить, перш ніж він поцілував мене. Я навіть не встигла зреагувати. Він поклав свою руку на задню частину моєї шиї, а його губи сильно притискалися до моїх. Їхнє тепло змусило мене розслабитися. Я була такою невмілою, але ж мені треба поводитися по-іншому. Гаразд, довіримося своїм інстинктам! Я підняла руку та ніжно поклала її на його щоку. Коли він почав рухати своїми губами, я взялася робити те саме. Спочатку ми довго цілувалися так, досліджуючи губи одне одного. Це так приємно відчувалося, що я затремтіла в його обіймах. Відчула, як його великий палець лагідно гладив мою шию. Під натиском цих теплих губ, я розімкнула свої. Очі закотилися від задоволення, коли він поглибив поцілунок. Я підняла ще одну руку, і тепер уже вони торкалися його шиї. Боже, я ніколи не думала, що поцілунки з хлопцями можуть бути такими приємними! У мене голова йшла обертом від того, як його язик досліджував мій рот. І я робила те саме. Він виявився таким смачним, що я не могла відірватися. Дихання стало важким. Груди так сильно здіймалися, а серце билося з шаленою швидкістю. Поцілунок став ніжнішим. Я не стримала дивного звуку зі свого горла. Тео легко прикусив зубами мою нижню губу та потягнув її, додаючи гостроти нашому поцілунку. Я глибоко вдихнула повітря, а мої очі все ще були заплющеними. Це сталося! Тео щойно поцілував мене так, що я навіть не могла мріяти про це. Губи злегка поколювали, але мені хотілося чогось більшого. Я розплющила очі, зустрічаючись з затуманеним поглядом Тео. Чорт! Здається, снодійне почало діяти. Треба поспішати.

— Ходімо зі мною, Тео, — прошепотіла я, не відриваючи від нього свого погляду. — Думаю, що нам варто усамітнитися. — Я нахилилася ближче та сказала йому просто в губи: — Я хочу тебе. І ти теж хочеш мене. Нам це потрібно.

Швидко поцілувала його та підвелася зі стільця. Він зробив те саме. Я міцно схопила руку хлопця і повела його крізь натовп до кімнати, яку підготувала для нас.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше