Розділ 21

Божена

Вадим не зводив погляду з мого обличчя, коли обережно положив мене на диван. Я вчепилася руками за краї його футболки та почала стягувати її з нього. Він допоміг мені зробити це, тож коли річ опинилася в мене в руках, я кинула її на підлогу. Погляд ковзав його розкішним тілом, і я важко глитнула, відчуваючи стукіт серця у грудях. Його руки впиралися до дивана по обидва боки від моєї голови. Ці натягнуті м'язи, покриті чорним чорнилом, вабили мене. Я поклала свої руки на його плечі, а тоді провела ними вниз, насолоджуючись кожним сантиметром. Удосталь дослідивши його тіло, я перевела погляд на Вадима, який усе ще нависав наді мною. Я не знала, що сказати йому, тому охопила долонею його шию та притягнула чоловіка ближче до себе. Довелося розсунути ноги ще ширше, аби ми вдвох умістилися на цьому вузькому дивані. Я закотила очі, коли його губи знову відшукали мою шию. Сильно прикусила нижню губу, щоб стримати черговий порив гучного стогону.

— Не стримуйся, — сказав Вадим у мою шию. — Я хочу чути усі звуки, які ти видаєш.

— Добре, — видихнула я, задоволено усміхаючись. — Не буду.

— Зараз перевіримо, — тихо пробурмотів він.

Я затремтіла, коли Вадим задер мою футболку аж до шиї, відкриваючи оголені груди. Він хитро посміхнувся, роздивляючись моє тіло, а тоді повільно облизав свої губи. Його голова опустилася до моїх грудей, від чого я заплющила очі. Вологими губами він охопив затверділий сосок моєї лівої груді та почав повільно облизувати його. Від цих його дій я відчувала, що знову починаю збуджуватися. Він злегка відсторонився та подув на мої груди, змушуючи мене затремтіти усім тілом. З вуст вирвався довгий протяжний стогін задоволення.

— Хороша дівчинка, — сказав Вадим і схвально погладив мене по щоці.

Я усміхнулася йому, бо мені подобалося знати, що він задоволений мною. Можливо, я хотіла догодити йому, щоб не розчарувати. Чоловік схопив руками мої стегна та розсунув їх ще ширше, зручно вмощуючись між моїми ногами. Я відчувала, як щось тверде впиралося об мене крізь його піжамні штани. Мені хотілося хоч якось полегшити відчуття, тож я не зовсім обережно потерлася об нього, міцно стискаючи руками його плечі.

— Не поспішай, — хрипло прошепотів Вадим мені на вушко.

— Але я хочу... — почала незрозуміло бурмотіти, важко дихаючи. — Я так сильно хочу відчути тебе. Так часто уявляла це, і зараз ти тут...

Я видихнула та провела руками по його спині. Очі знову закотилися, коли він продовжив цілувати мої ключиці, груди, ребра. Мені здавалося, що Вадим знущається з мене, адже я уже була готова прийняти його.

— Будь ласка, — прохрипіла я.

Це було схоже на муркання та тихе благання, але я відчувала, що уже не можу не терпіти. Це було нестерпно важко.

— Мені треба підготувати тебе, щоб не зробити боляче, — пояснив Вадим, трохи відсторонившись від мене.

— Ти не зробиш мені боляче. Я... Я готова.

Довелося прикусити щоку зсередини, щоб приховати свою сором'язливу усмішку. Я покліпала очима, сподіваючись, що мої чари хоч трішки подіють на нього, але Вадим усе ще залишався надто серйозним. Я навіть подумала, що він намагається втекти, коли підвівся з мене. Мій погляд прослідкував за Вадимом, який підійшов до невеликої тумбочки та відсунув верхню шухляду. Шурхання пакетика дало мені зрозуміти, що саме він звідти витягнув. Я ледь піднялася на дивані, аби стягнути з себе футболку. Мені хотілося, щоб ми зробили це повністю голі. Я бажала чистою шкірою відчувати тертя його шкіри. Вадим підійшов до дивана і, всунувши пакетик у зуби, почав стягувати з себе штани разом з боксерами. Спочатку я думала відвернутися, але Коко нізащо б цього не зробила. Тож я відверто витріщалася на повністю оголений вигляд його тіла. І мені це так сподобалося, що я навіть не змушувала себе. Я не могла погляду відвести, тож просто слідкувала за його вправними руками, коли він надівав презерватив.

— Завжди з презервативами, — сказав Вадим, глянувши на мене. — Зрозуміла?

Я кивнула головою, погоджуючись з ним. Мені здалося, що у цей момент він звертався саме до мене, наче давав мені настанови та повчав. Хоча, впевнена, якщо мій батько і казав йому чогось навчити мене, то точно не це мав на увазі.

— Я... Я готова, — вирішила нагадати йому.

Це, мабуть, розвеселило Вадима, бо його губи розтягнулися в широкій усмішці.

— Упевнений, що недостатньо, — зауважив він, коли залазив на диван, — але ми зараз це виправимо.

Чоловік підморгнув мені, і від цього в животі з'явилося таке дивне приємне тепло. Я не стрималася та усміхнулася йому у відповідь. Ми зручно розмістилися на дивані. Однією рукою він обійняв мене за шию, а тоді сильно поцілував у губи. Я одразу ж розімкнула свої та широко відкрила рота, дозволяючи йому поглибити поцілунок. В мене мало голова не пішла обертом від його гарячого язика у моєму роті. Іншою рукою він провів по моїх ребрах, вниз до живота. Я застогнала йому в рот, коли відчула його пальці у себе між ногами. Спочатку він лагідно пестив мене ними, збуджуючи ще більше, а потім почав повільно розтягувати мене. Це було непогано, і коли я вже звикла до цього відчуття, то мої стегна почали рухатися йому назустріч. Щосекунди задоволення наростало, стогони ставали гучнішими, а дихання — важчим. Я сильніше впилася нігтями в його плечі за мить до того, щоб розсипатися на маленькі шматочки, але Вадим раптом зупинився. Коли він забрав свою руку, мені забракло його тепла. Я вже хотіла обуритися, як відчула, що він повільно ковзнув у мене.

— Ось тепер ти готова, — крізь стиснуті зуби прошепотів він швидше для себе.

Я змусила себе ігнорувати дискомфорт та зосередилася на блакитних очах Вадима, що так само дивилися на мене у відповідь. Його щоки почервоніли, біляві пасма впали на чоло, а шкіра покрилася потом. Коли він повністю увійшов у мене, я шумно видихнула та заплющила очі. Ніжний дотик до моєї щоки змусив мої губи затремтіти.

— Розплющ очі, — попросив Вадим. — Хочу, щоб ти дивилася, як я робитиму тебе своєю.

Я послухалася та глянула на Вадима. Його рухи спочатку були повільними, але потім вони стали різкими та інтенсивними. Я сильніше вчепилася за нього, насолоджуючись тертям наших тіл. Диван скрипів та гупав об підлогу, але це було останнє, про що я могла думати. Моя голова була забита Вадимом і тим, що ми з ним робили. Я не знала, хто саме просто зараз кохався. Можливо, це були Іслеро і Коко, які так довго бажали одне одного. Але це не змінювало того факту, що я, чорт забирай, надто сильно насолоджувалася цим. І Вадим теж насолоджувався. Його обличчя, коли він рухався у мені, було сповнене чистого задоволення. Я схрестила ноги на його поясі, дозволяючи йому ще глибше вбиватися у мене.

— Ти неймовірна, — шепотів він мені на вухо, від чого з мого обличчя не зникала усмішка. — Я знав, що у тобі буде добре, але це... Це справжнє блаженство.

Його слова посилали нові іскри моїм тілом. Я не думала, що наші тіла так ідеально поєднаються, але ці відчуття були прекрасними. Ми злилися в одне ціле, як і мріяли про це увесь цей час. Я відчувала, як його серце нестримно билося в грудях, як напружилися його м'язи, звуки стали ще гучнішими. І коли він прийшов до фіналу, то втомлено накрив моє тіло своїм. Я ж запустила свої пальці у його волосся та заплющила очі. Ця ніч, безперечно, була найкращою в моєму житті...

Я боялася, що вранці прокинуся одна на дивані, але чоловіче тіло усе ще відчувалося поряд. Я розплющила очі та ліниво усміхнулася Вадиму, який уже не спав. Він дивився на мене своїм спокійним і лагідним поглядом. Я хвилювалася, що чоловік відштовхне мене, але це, здається, не так.

— Привіт, — прошепотіла я, не зводячи очей з його прекрасного обличчя.

Моя рука лежала на його грудях, і я відчула, як чоловіча долоня стиснула її. Я дозволила нашим пальцям зімкнутися, а тоді злегка піднялася, спершись головою на іншу руку.

— Привіт, — привітався Вадим у відповідь.

— Знаєш... — Я невдоволено скривилася та примружила очі. — Ти так і не приніс мені мою іграшку!

— Ти начебто навіть дуже добре заснула без неї, — зауважив він.

— Це через тебе, — сказала я, нахилившись ближче до його обличчя. — Ти замінив мені Стіча.

— Я залюбки зроблю це знову.

Його слова змусили мене широко усміхнутися. І коли він зробив це у відповідь, то я розслабилася. Отже, між нами все добре. Ми деякий час дивилися одне на одного та мовчали, перебираючи нашими пальцями. Я бачила, що Вадим хотів щось сказати мені. І навіть здогадувалася, що саме, тож вирішила наштовхнути його.

— Ти ж не залишишся тут, так? — спитала я, опустивши погляд на наші пальці.

— Не залишуся, — сказав він.

— То скільки у нас є часу?

— П'ять днів.

— П'ять днів? — перепитала я, відчуваючи, як сильно стиснулися мої груди. — Це... Це дуже мало.

— Гадаю, що цього достатньо, — твердо мовив Вадим.

Мої повіки затріпотіли, а на очі навернулися сльози. Зрештою я наважилася глянути на Вадима.

— Достатньо для чого? — тихо спитала.

Він підняв свою руку та обережно пальцями заправив неслухняне пасмо мого волосся мені за вушко. Після цього він лагідно поклав свою долоню на мою щоку, ніжно погладжуючи її великим пальцем.

— Для того, щоб ми закінчили те, що почали у нашому листуванні, — відповів він.

— А що потім? Кінець?

— Ти будеш тут, а я — там, — почав спокійно пояснювати Вадим. — Між нами буде тисячі кілометрів.

— Це не перешкода, Вадиме! І ти... Ти можеш залишитися тут зі мною ще на деякий час.

— Я не можу.

Ці слова були схожі на приречення. Я відвела погляд, ховаючи свої вологі очі. Не думала, що після нашої ночі Вадим так легко відмовиться від мене.

— Послухай, — продовжив він, — у нас дванадцять років різниці. А ще я дав слово твоєму батькові й брату, що не торкнуся до тебе.

— Ти уже його порушив!

— Знаю... І я б, мабуть, ніколи не зробив цього, якби ти не була нею.

Я відчула образу, що стискала мої груди, наче лещатами. Невже він не розумів, що його слова завдають мені болю?

— Ти хочеш сказати, що був зі мною лише через те, що я виявилася Коко? — спитала я, тремтячи голосом. — Ти... Ти хотів її, а не мене?

— Це не так! — Вадим раптом притягнув мене у свої міцні обійми. — Я не шкодую, чуєш? Не шкодую про цю ніч.

— Чесно?

— Чесно. — Він поцілував мене в голову. — Я хочу, щоб ти прийняла мої слова як доросла дівчинка.

— Що ти мені пропонуєш? — спитала я, глянувши йому в очі.

Моє запитання було достатньо дорослим, бо Вадим серйозно відповів:

— П'ять днів тут удвох. Це будуть найкращі дні у твоєму житті.

— А у твоєму?

— У моєму теж. Ми зробимо та отримаємо те, на що заслужили Іслеро і Коко.

— А потім? — поцікавилася я, намагаючись приховати сум у своєму голосі.

— Жодних листувань, дзвінків і побачень, — так серйозно сказав Вадим. — Усе закінчиться тоді, коли я повернуся додому.

— Отже, через п'ять днів, — тихо пробурмотіла я.

— Такі мої умови, Божено. Або ти погоджуєшся, або ми ставимо крапку в цій історії просто зараз.

Я опустила погляд на його груди, де красувалося татуювання павука. Вночі я не мала часу роздивитися усі малюнки, а мені так сильно хотілося зробити це. Звісно, його пропозиція була образливою. Він пропонує провести найкращі дні в Парижі, а потім покінчити з цим, наче нічого не було. Хіба він зможе через пів року, рік чи два дивитися на мене і не згадувати про цю ніч? Хіба зможе забути мене — свою Коко? Ні, я не буду так легко здаватися. Я зроблю все, щоб переконати його в протилежному. Навіть якщо для цього у мене є лише п'ять днів.
Я глибоко видихнула й кивнула головою.

— Гаразд, — погодилася я та нахилилася обличчям до його грудей. — Але я присягаюся, Вадиме, після цих п'яти днів ти не зможеш забути мене.

Мої губи торкнулися його шиї, ключиць, грудей. Я ледь висунула язика й обвела кінчиком лапки павука. Коли звабливо глянула на Вадима, то помітила, що він не зводив з мене погляду.

— Ти хитруєш, Божено, — сказав він, примруживши очі.

— Можливо, — пробурмотіла я, все ще осипаючи поцілунками його груди. — Але не можу не відмітити, що тобі це подобається.

І на підтвердження моїх слів він тихо застогнав від задоволення. Гаразд! Отже, план починає працювати...