весь текст

• Діти, зараз проходить перший тур з математичної олімпіади, ті хто бажає взяти участь прошу після уроку підійти до мене. І ще, учасникам я поставлю дванадцять за цю чверть.

                                       ***

• Дана, тільки ти? Може тобі хтось говорив, що також хоче, но забув чи соромиться підійти, - голос класухи вже потрохи втрачав, той енергійний жвавий тон, який був зазвичай. А все більше, но ледве помітно набував нервозності та схвильованості.
• Та ні,  не було таких .-  я їх не розумію, тут халявна оцінка за четверть, а їм ліньки. Ще й класуха тебе запам’ятає і зможе дотягувати оцінки у скрутну хвилину .Ну дурні всі просто.
• Не було таких кажеш…, - тут в голові Лариси Миколаївни загорілась лампочка: «Точно! У мене ж є відмінниця, яка дуже сильно переживає через свої успіхи у навчання та переживає, як це відобразиться у її майбутньому. Дурненька яка, батьки просто заплатять і у неї не буде проблем. Чого переживати так? Не розумію. Ідеальна маріонетка» - А Ада вже пішла?
• Взагалі так, но не далеко. Вона десь на сходах.
• Бігом по неї.

                                           ***

• Адо, а чому ти не захотіла взяти участь у олімпіаді?, - голос Лариси звучав, наче вона питає дитину чому, якщо надворі злива вона не взяла парасолю с собою. Це ж так логічно і нормально, - У тебе з математики все добре і ти робиш значні успіхи на фоні інших. Так чому ні?
• Просто, - чому взагалі я маю після семи уроків щось тобі пояснювати, що не відноситься до основного навчання, - я думаю, що моїх знань не вистачить і також я дуже втомилась, тому не хочу брати на себе додаткову відповідальність і роботу.
•  Це говорить твоя занижена самооцінка, а не твої справжні знання. Я дуже ціную твою виняткову сумлінність, но чим ця робота тебе обтяжить? Дано, у вас, що зараз велика завантаженість?
• Нічого особливого, все як зазвичай, - я не розумію Аду, що там може бути складного у навчанні? Просто за годинку все списав з ГДЗ і ти вільний.
• Ну от бачиш? Тому проблем щодо твоєї участі я не бачу.
• А як же моє бажання?, - як же я ненавиджу вас обох. Може я, о чудо, краще розумію, на те що здатна. Ну звичайно, що Дані легко казати, вона ж нічого не робить. Я вже останній місяць встаю о четвертій ранку, лягаю опівночі. Отримала через це легку нервозність і роздратованість та взагалі хочеться кожен день померти, щоб не навчатись, но я розумію, що це важливо і змушую себе все одно працювати, щоб витягувати гарні оцінки. А олімпіада означає, що треба буде поламати голову не одну годину, а математика не один із моїх улюблених предметів. Мені не хочеться єдині вільні години на тиждень витратити на це.
• Послухай, - маска дружелюбності з лиця Лариси спала залишилась лише втомлена і жорстка маска реальності, - Мені для підняття рейтингу класу потрібно, щоб мінімум двоє взяли участь. Коли ти запитаєш:» Чому не можна когось іншого замість тебе?», то не знайдеться  того хто зможе вирішити, хоча б п’ять завдань звідти, - насправді інших не можна шантажувати так, як тебе, - Якщо ти відмовишся це означає, що ти весь час списуєш і твої гарні оцінки незаслужені, - насправді, я знаю, що то ти справді все вчиш, но мені треба на щось давити, - І через це я можу поставити тобі в річну оцінку чотири, - маска ласки знову повернулась, - Ти передумала?
• Так, звичайно, я бажаю взяти участь, - це просто низько, через свою владу, так маніпулювати мною.
• Добренько, дівчата ось бланки. В понеділок буду чекати на першому поверсі, щоб ви їх здали.

                                                ***

• Адо, а чому у тебе тільки вирішено одинадцять завдань з тридцяти?, - було видно, що це сильно її вибило із колії -  Було так важко? Дано, а у тебе скільки?  І чи взагалі були складності під час виконання?
• Я вирішила все, - а, що там вирішувати? Через штучний інтелект було легко знайти відповіді на більшість завдань, -  Було вкінці складно, но вся сім’я допомагала, тому і з цим справилась.
• Я справді довго ламала голову, но нічого не вийшло, вибачте, - це ти Ларисо маєш вибачатись переді мною, що я витратила всі вихідні на це, - Це можна так здати?
• Правила олімпіади не дозволяють. А ти пробувала користуватись інтернетом, попросити допомоги у батьків або, на крайній випадок, списатись з Даною?
• Ні. Бо це по-перше заборонено умовами участі, а по-друге, я хочу зробити це сама, - всередині я  була злою від того, що може бути наскільки начхати на свій же предмет.
• Тобто тобі  ще декілька днів вистачить для того, щоб закінчити?
• Я не буду більше це вирішувати. Я зробила максимум, що могла.
• Значіть у тебе буде низька річна, - насправді ні, но треба чимось залякати.
• Мене влаштовує, - просто, за останні дні, я так втомилась, що на мені на все пофіг, просто хочеться вижити до кінця року, - Важливо, що я сама для себе знаю, а оцінка це просто для галочки, - я почала іти в сторону виходу.
• Зупинись, - вона вкрай була шокована, - Якщо ти не збираєшся дороблювати сама, так це зробимо я із Даною, - все одно треба, щоб було дві роботи, а як і ким виконані неважливо. Спочатку хотіла щоб, вони самі це повирішували, бо у мене немає часу на це, а ще, бо легко відрізнити роботу дитини і дорослого або роботи написані однією дитиною. А доведеться дороблювати це, бо стискає термін здачі, -  Тому, зараз можеш дати дві ручки, бо мені не зручно зараз відкривати кабінет?