13. Мікрофлора кишечника

Зміст:

- Загальна інформація.

- Про білкову їжу.

- Дубильні речовини.

- Ферменти.

- Здуття живота.

====

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

На поживні речовини їжі, що надійшли в шлунково-кишковий тракт, впливає безліч різних травних ферментів. Вони розщеплюють складні компоненти їжі на більш прості речовини. Довгі білкові молекули розпадаються на амінокислоти та короткі амінокислотні ланцюжки. Жири розкладаються на жирні кислоти та гліцерин.

Складні вуглеводи (крохмаль, целюлоза, цукор) розпадаються на глюкозу та фруктозу, які в результаті бродіння перетворюються на жирні кислоти з коротким ланцюжком, піровиноградну та молочну кислоти, водень, вуглекислий газ та інші сполуки.

Речовини, які утворюються при розщепленні їжі, різнобічно впливають на організм. Жирні коротколанцюгові кислоти покращують клітинне харчування та сприяють регенерації клітин слизової поверхні кишечника та печінки. Продукти бродіння вуглеводів - молочна та піровиноградна кислоти, які всмоктуються в товстій кишці, є одним із ресурсів поповнення енергії організма.

Продукти гниття білкової їжі (аміак, меркаптан, індол, скатол та інші) є токсичними для організму. Ці речовини не використовуються як джерело енергії. Вони порушують обмін речовин і негативно впливають на самопочуття. Для нейтралізації токсинів і виведення їх з організму потрібні великі витрати енергії.

Усвідомлення принципів взаємодії з мікросвітом допоможе виробити правильні звички харчування. Нормальна мікрофлора кишечника містить у собі бактероїди, біфідобактерії та інші мікроорганізми. На склад та корисні властивості кишкової мікрофлори першочерговий вплив має середовище, в якому мешкають ці мікроорганізми. Від наявності поживних речовин, необхідних для розмноження певного виду бактерій, залежать розміри бактеріальних колоній, що формуються.

Відповідно до специфіки функціонування мікроорганізмів у товстому кишечнику його мікрофлору умовно поділяють на дві основні групи.

ПРОТЕОЛІТИЧНІ БАКТЕРІЇ розщеплюють білки. Ці бактероїди, протей та деякі інші бактерії відносять до умовно-патогенної флори, яка шкідлива для людини. Поживним середовищем цих мікроорганізмів служать білок і продукти його розпаду. Вони породжують процеси гниття, у результаті яких утворюються токсичні сполуки - індол, скатол, кадаверин, путресцин, меркаптан, фенол. Коли зростання гнильних бактерій прогресує, а швидкість виведення токсинів з організму низька, це призводить до порушення обміну речовин і погано впливає на здоров'я.

САХАРОЛІТИЧНІ БАКТЕРІЇ розщеплюють цукри. Це біфідобактерії, лактобактерії та інші. Вони їдять вуглеводи та полісахариди з кишкового слизу. Ці корисні бактерії перешкоджають розвитку патогенних і гнильних бактерій, беруть участь у синтезі вітамінів В1, В2, В3, В6, К, РР та інших. Ці бактерії беруть участь у гідролізі клітковини, яка не розщеплюється травними соками та ферментами, і цим активізують перистальтику кишечника. 

В організмі йде постійна боротьба за ресурси між корисною та гнильною мікрофлорою. Ключовим моментом у цьому протистоянні є кількісне співвідношення білка та вуглеводів у раціоні. Коли в кишечнику немає гниття? Ознакою відсутності гнилісних мікроорганізмів є не лише поліпшення самопочуття. Після нормалізації мікрофлори та припинення гниття кишкові гази та калові маси не мають запаху.

====

МІКРОФЛОРА І ФРУКТИ. Людина, основною їжею якої є соковиті солодкі фрукти, повинна враховувати, що вони містять мало нерозчинної клітковини і багато простого цукру. Фрукти сприяють інтенсивному бродінню та подальшому утворенню газів. При вживанні великих обсягів солодких фруктів значна кількість цих цукрів проходить шлунково-кишковим трактом, не всмоктуючись у його слизовій оболонці, і посилює газоутворення в товстому кишечнику, викликаючи дискомфорт. Щоб зменшити скупчення газів у кишечнику, в раціон харчування слід включати зелень і різні овочі, в яких міститься велика кількість нерозчинної клітковини (целюлози та геміцелюлози).

====

ПРО БІЛКОВУ ЇЖУ

Одним із факторів, що обмежують тривалість життя, є гниття білкової їжі в кишечнику і, як наслідок цього, інтоксикація організму. В процесі гниття білкової їжі утворюються індол, скатол, кадаверин, меркаптан та інші токсичні сполуки. Вони вільно проникають крізь слизову оболонку кишківника і досягають кров'яного русла. З кишечника кров із отрутами по ворітній вені переміщується до печінки, де отрути нейтралізуються. Коли в харчуванні переважають продукти з великою концентрацією білка, процеси гниття протікають настільки інтенсивно, що клітини печінки не здатні нейтралізувати таку величезну кількість ендотоксинів. Тому виникає отруєння організму. Процеси гниття підвищують навантаження на печінку та імунну систему.

Через надмірну активізацію імунних клітин збільшується проникність капілярів і дрібних кровоносних судин, тому у внутрішніх органах і тканинах розвиваються запалення. Це спричиняє набряклість запалених тканин, погіршення їх постачання кров'ю та порушення обміну речовин. Такі відхилення породжують різні патологічні стани та захворювання. У процесі нейтралізації ендотоксинів посилюється функціонування імунних клітин, й в організмі утворюється багато вільних радикалів. Усе це викликає передчасне старіння. Вільні радикали можуть пошкодити генетичний апарат клітин і цим спровокувати онкологічні захворювання.

====

ГОРІХИ, НАСІННЯ ТА БОБОВІ:

При вживанні горіхів, насіння, бобових і злаків ускладнюються процеси перетравлення та засвоєння продуктів у травній системі організму. Горіхи містять жири, які при потраплянні в шлунок впродовж кількох годин уповільнюють процес виділення шлункового соку. Коли частина жирів буде розчинена ферментом ліпаза, почне виділятися кислий шлунковий сік. Фермент пепсин, який в ньому міститься, прискорить засвоєння білка горіхів. 

Горіхи перетравлюються 5-6 годин. Весь цей час ресурси організму витрачаються на роботу травної системи, а в животі виникає відчуття тяжкості. Травлення ускладнюється тим, що при взаємодії молекул білка, що входять у горіхи, з ферментами шлункових соків синтезуються БІОАКТИВНІ ПЕПТИДИ. Вони були виявлені в молочних продуктах, яйцях, рибі, молюсках, злакових (гречка, кукурудза, пшениця, рис, ячмінь), в сої та бобах. Біоактивні пептиди беруть участь у регуляції біологічних процесів і впливають на організм: