34 глава

*Алекс

— Міє, я не жартую! Відкрий ці кляті двері! —  Я був на грані та вже не міг стримуватись. Хотілося виплеснути весь біль, що пронизав моє тіло та знівечену душу. Шкода, що зараз я був не на рингу.

— Це все через ту сварку? Саме тому ти так вчинив і в такий спосіб вирішив провчити мене, бо я не погодилася з твоєю думкою? Скажи мені правду, Алексе. Я хочу почути її.

— Я не робив абсолютно нічого! Я не давав нікому інтерв’ю, — закричав я, міцно стискаючи зуби.

— У мене немає причин вірити тобі.

— А як же Ми? Ти так просто повіриш в цю брехню й покінчиш з нами?

— Немає ніяких Нас і ніколи не було! Це всього лише були мої мрії, які так ніколи й не стануть реальністю. — Вона нарешті відчинила двері й вийшла з вбиральні. Я хотів міцно обійняти Мію, але вона зупинила мене, простягаючи руку між нами.

— Ти дав моєму серцю знову розбитися. Знаєш, я думала, що вогонь в якому я горіла раніше, вже не може розгорітися сильніше, але я помилялася. Проте, не думай, що це полум’я не зачепить тебе. Ти дав мені хороший урок, Алексе. Більше немає мене колишньої. Я заставлю тебе поплатитися за все, що ти зробив мені. Ти будеш палати в цім пеклі разом зі мною. — Вона підійшла до мене впритул і глянула прямо в очі, випрямившись. Я взяв її руку й приклав до своїх грудей.

— Ти пам’ятаєш? Якщо не віриш моїм словам, то повір хоча б йому! — Я вже навіть не зважав на сльози, що цівкою стікали по моїх щоках. Мія заперечно похитала головою, криво усміхаючись.

— Я не відчуваю абсолютно нічого. — Вона вказала пальцем на моє серце. — Тут порожньо!

— Ти помиляєшся… — Вона забрала руку й відступила.

— Я помилилася, коли вирішила, що можу довіряти тобі!

— Любий, нарешті я тебе знайшла! — Ася взялася нізвідки й накинулася на мене з обіймами. Від неї смерділо дешевим пивом.

— Що з тобою? — Вона була в жахливому стані і їй явно потрібна була допомога. — Де  Берт?

— Ми більше не разом. Я зробила все, як ти мені казав. Ти вже розповів їй про те, що тобі потрібен був лише секс від неї? — Вона вказала рукою на Мію. Я здивовано витріщився на свою подругу, яка зараз молола дурню.

— Асю, ти випила. Тобі потрібно відпочити. — Я хотів допомогти їй присісти на невеличкий диванчик, але вона відмахнулася  рукою, ледь не спіткнувшись об килим.

— Так, але яке це має значення? Ходімо розважатися! Ти ж обіцяв мені, що після того інтерв’ю ти покинеш її та повернешся до мене. Хоча… — Вона лукаво посміхнулася і перевела погляд на Мію. — Ми ж і не розлучалися. Мієчко, надіюсь, ти розуміла, що він не чекав на тебе весь цей час, а паралельно розважався зі мною? Цей дурень думав, що з тобою буде добре в ліжку, але він помилився і потім не знав, як тебе позбутися й придумав цю ідею з інтерв’ю.

Мія дивилась на мене, не промовляючи жодного слова.

— Асю, перестань брехати! Я не робив цього… — Мія знову підійшла ближче й вліпила мені ляпаса.

— Який же ти покидьок! Кожне твоє слово, твій вчинок — усе це фальш… — Вона вдарила мене в груди і я помітив, як її коліна підкошуються. — І все заради того, щоб переспати зі мною… Ти огидний мені, Алексе. І знаєш, ти нічим не кращий за Теодора. Ви обоє стерли в порошок моє серце! — Вона зняла свої туфлі й побігла з будинку. Останнє, що я побачив — це довгий шлейф її фатинової сукні.

— Асю, що це, чорт забирай… — Та я не встиг договорити, бо моя «подруга» впилася своїми вустами в мої. Я геть не розумів, що зараз відбувається. Все перевернулося з ніг на голову в одну коротку мить. Я відштовхнув Асю, як тільки зібрався з думками, але вже було занадто пізно. — Навіщо ти це зробила?

— Пробач, — прошепотіла вона, ледь стримуючи сльози. — Я зробила це заради нашої дитини.

— Що?

Біля нас почала збиратися юрба молоді, яка з задоволенням спостерігала за всім цим цирком. Потрібно негайно забиратися звідси! Я взяв Асю за зап’ястя й потягнув за собою. Через декілька секунд ми вже були в моєму авто.

— Будь ласка, скажи, що все це невдалий жарт. Прошу тебе, Асю. — Вона мовчки продовжувала дивитися в вікно. Я доторкнувся до її підборіддя пальцями й заставив дивитися мені в очі.

— Пробач, Алексе. Це все заради дитини. — Вона гірко почала плакати. — Я не хочу залишатися одна. Батьки вб’ють мене, якщо я не вийду за тебе заміж. Це ж такий позор. — Я заворожено продовжував дивитися на її живіт. Ні! Ні! Ні!

— Це не можливо. — Я поклав руки на руль і опустив голову.

— Можливо. — Ася дістала зі своєї сумочки тест на вагітність і простягнула його мені. — Також я була в гінеколога. Всі довідки є вдома. Якщо хочеш, то я можу показати їх тобі.

— Ми не спали разом вже дуже давно! Ти впевнена, що це моя дитина? — Я не хочу в це вірити.

— Так. 8 тиждень вагітності, Алексе. У той час в мене була близькість лише з тобою.

— Чорт! — Весь мій світ рухнув в одну мить…

— Я знаю, що ти не любиш ні мене, ні цю дитину, але я не можу вбити її. Не можу так вчинити, — Ася почала плакати ще сильніше. — Якби все було так просто, то я б назавжди втекла з Нью-Йорка й ніколи не поверталася сюди. Проте, моя мама знайде мене й заставить поплатитися за те, що я заплямувала честь нашої сім’ї…

Я буду батьком… Чи готовий я до цього? Чи зможу я стати хорошим татом? Чи зможу я дати цій дитині все, що їй буде потрібно? Сотні думок кружляли у моїй голові й не давали мені спокою. Я хотів почути ці кляті три слова. Чесно… Але вони мали пролунати з вуст Мії, а не Асі. Чому все сталося саме так?

— Це ти замовила те інтерв’ю? — запитав я.

— Ні. Я дізналася про нього, коли була на вечірці. Тоді я хотіла напитися й надіялася, що алкоголь розв’яже всі мої проблеми. Можливо, від передозування я б померла разом з цим малюком і ми обоє не становили тобі проблем зараз, але я побачила ті матеріали й зрозуміла, що швидше за все, вашим стосункам з Мією настане кінець. У мене з’явилася надія на те, що ти зможеш бути разом зі мною, якщо Мії більше не буде поруч. Знаю, що це дуже егоїстично, але у мене не було іншого варіанту, тому я придумала цю брехню, щоб зруйнувати все остаточно. Мама сказала, що я можу не повертатися додому, якщо на моєму пальці не буде обручки від тебе. Вони заблокували всі мої карточки й виставили мене за двері.