Симпатія і здогади

Хью Ло

Минулу ніч я багато думав. Ні ... не так. Я багато думав про неї, про мою Мей. Вона ніби... ніби... Я її люблю, але не можу визнати це, або я не хочу аби до неї хтось липнув з інших, а особливо Хуан... Він темний дракон і я не можу допустити що б він забрав Мей в мене з під носа. Він прийшов у моє чудове життя з свого Пекіну, аби відібрати її у мене.

Що це в голову лізе? Ех схоже єдине я бачу в Мей так це те що вона соромиться себе, ніби хоче побудувати стіну, аби відгородити себе від цього світу... Від усіх... Я повинен сказати що вона не така як усі. Ні не повірить враховуючи що вона взагалі боїться з кимось спілкуватися, або не хоче щоб дізналися її секрет і те чим вона живе. Може Мей не хоче мати заздрісників, бо можливо в неї все чудово виходить краще ніж в інших...

Ну і чому я думаю про тебе? Чому ти заполонила мій розум і чуття собою? Від чого ти ховаєш свої оченята під окулярами? Якщо я про тебе думатиму більше, то темний дракон заволодіє мною і знищить, коли побачить що крім тебе в мене нікого немає на думці... Чому я тільки зараз це в тобі помітив? Чому не побачив що ти стихійник раніше? Чому ти так нервуєш від когось з ким говориш? Мей, дай відповідь... Почуй хочаб останні мої слова зараз,  Мей... Ти повинна відчувати те що я відчуваю до тебе... Надобраніч якщо ти чуєш мої думки, Мей...

Мей

Я весь вечір йдосі що зі мною сталось за весь день. Я вперше заговорила з хлопцем, та ще й найгарнішим і найкрутішим в класі. Як ніяково, схоже це була перша і остання наша розмова разом. Усі дівчата про нього мріють і це для них є велика честь, хоч кілька слів йому сказати, а якщо сам підійде... Ха! Якщо сам він підійде, усі вони збожеволіють від щастя. Схоже тільки зараз я зрозуміла чому саме я. Ех... схоже через те що я до фан-клубу не належу схоже тому, чи не хотів щоб я забруднила його сорочку, чи решта дівчат не ревнувало, а хоча... Яка я конкурентка, гаразд очі гарні і все, більше нічого. Чому все з тобою так складно.

А Хуан Ло... Якщо придивитися щось в нас є спільне, може з ним поговорити, але про що? Класно фотошопити я не вмію, що він любить робити, не знаю... Тоді чому ти Хуане так на мене дивився... Невже  закохався? Та ні... Це практично не можливо.

Хоча мене більше не хлопці зараз тривожать, а думки що я почула: ,, Якщо дракон тут, то й стихійник недалеко" і ,,Тільки не це, схоже Хуан Ло все-таки мене помітив і хоче переманити її на свій бік, я не можу цього допустити, якщо я не помилився, то вона наша єдина надія". Що б це могло значити? Хто ця невідома про яку думали? Невже дракони існують? Та ні це дурня... Або ні? Ех схоже з цим так легко не розібратись.

І раптом, я щось чую у своїй голові чийсь голос, який промовляє таким знайомим голосом що ніби я його вже чула але не можу згадати. Ліпше ляжу спати, бо не хочу проспати школу знову.