Розділ 23. Місце для зупинки

О першій Емма викреслила п’ять імен із Даніелевого списку. Не однією рискою: біля кожного залишила те, чого бракувало саме цій людині. У Арона — лежачого підвозу. У Рут — способу перенести ногу й часу перев’язки. Біля його власного прізвища нічого не написала.
— Мене лишаєш?
— Ти йдеш відкривати шлях. На повний огляд у клініці цим рейсом не встигнеш. Не перепиши собі це як лікування.
Даніель сів навпроти. Від полудня просидів цілу годину: поїв, не брався за ящик, не ходив перевіряти чужі руки. Шістдесят стало дев’яносто. Папка лежала праворуч від тарілки, закрита. За обкладинкою була картка.
Міка підтягнув стілець, користуючись цілою ногою. Емма попросила його не вставати для розмови. Міло прийшов із журналом під правою пахвою. Він уже чув, що клініка прийме його на огляд, якщо до неї справді довезуть.
— Двоє, — сказала Емма. — Міка сидітиме. Міло може йти поруч, без вантажу. Я перевірила це вранці. Вони самі погоджують вихід. Не весь пункт на одну дошку.
— Тільки заради мене візок шукати? — спитав Міка.
— За двома ходячими ми не дізнаємося, чи шлях придатний людині, якій треба сісти. Але спершу візок, потім згода. Не навпаки.
Даніель передав Павелу запит на звичайне транспортне крісло. Пост мав одне складне, з ручним гальмом; Ральф міг привезти його з додатковою рацією для двох кінців переходу. До підтвердження вони не включали цих речей у свій план. Ніна відмітила час і відкрила графу повернення.
Першим треба було побачити резерв. На його схемі Даніель намалював прямокутник і двоє дверей. За чотириста метрів від депо справжній прямокутник міг виявитися замкненим складом із одними дверима. Він узяв рулетку, звичайний ключ від бокового службового входу, який Бен отримав у Ніни, й попросив трьох піти на огляд. Емма погодилась після того, як Ада взяла час до наступної перев’язки; Софія і Леон назвали свої справи, які мали закінчити до виходу.
Перед дверима пункту стояла Тесса. Даніель не став обходити її зі схемою.
— Арон лишається, — сказав він. — О четвертій говоримо з Йонасом. Я не ставлю його на це крісло.
— Ви уже знаєте, що можете?
— Для нього — ще ні. Для двох менша спроба. Якщо не пройде, ми матимемо принаймні місце для зупинки.
Тесса глянула на папку.
— Запишіть, що це не черга, в якій його знову відсунули. Щоб він не почув про двох від дітей.
Емма сказала, що пояснить йому сама перед виходом. Даніель повернувся до столу, дописав умову й залишив список відкритим.
Резервне приміщення було старою кімнатою відпочинку дорожньої служби за невисокою огорожею. Вони прийшли за десять хвилин. Короткий шлях на карті йшов уздовж будівлі, але біля водостоку лежала плита, під якою вимило ґрунт. Леон переступив калюжу, повернувся й показав, де пройде колесо. Відмітив інший підхід, на тридцять кроків довший.
Софія зробила свій вимір із відкритого місця. Назвала залишок заряду й межу побаченого. Біля входу градієнт був слабшим, ніж на складській лінії. Даніель записав годину, а Леон прив’язав коротку білу тканину там, де можна було звернути назад до депо без спуску по плиті.
Ключ повернувся, але двері спершу не піддалися. Даніель посвітив у щілину: звичайна лавка стояла поперек ізсередини. Емма зайшла через другий вхід, пересунула її з Леоном. Вони покликали, почекали, перевірили обидві кімнати й маленьку комору. На лавці був старий робочий журнал; нових речей чи людей не знайшли.
Даніель уже хотів поставити знак біля обох виходів, коли Леон відчинив другі двері повністю. За ними була вузька смуга між стіною та огорожею. Наприкінці висіла засувка з іншого боку.
— З кімнати вийдемо. З двору поки ні.
Він повернувся до хвіртки, відчинив її звичайним способом і попросив Емму пройти весь шлях. Даніель стер одну галочку.
У головній кімнаті лишалася важка шафа й дві лавки. Якщо покласти мати, як у депо, біля шафи вміщалося двадцять вісім, у бічній кімнаті — ще вісім. Емма зупинила рулетку перед вузьким проходом.
— Не клади людину там, де я вночі переступатиму через неї.
Вони знову посунули умовні прямокутники. Тридцять шість лишилися, але без запасних торб посередині. Для Арона відмітили ближнє місце, куди можна дістатися з обох боків; для Рут — поряд із сином, без перекладання через чужий мат. Комора прийняла речі, а не ще двох жителів. Води в крані не було. Вбиральня за хвірткою була доступна, але кожному треба було показати шлях удень. Жодного нового вузла вони не знайшли.
Даніель дивився на порожню підлогу. Вона вміщала всіх нинішніх мешканців і ще кількох; у кімнаті не було навіть одного готового ліжка. Для переселення доведеться принести їхні мати, воду, речі, закріпити місця та чергування. Він записав потрібне поряд із числом.
Емма попросила Леона пройти від Аронового умовного місця до обох дверей із розгорнутим матом у руках. На першому повороті мат уперся в шафу. Якби там уже лежала людина, довелося б зупинити все ближнє крило, щоб звільнити прохід. Переставили шафу до глухої стіни, відчинили обидві її стулки, переконалися, що в ній не схований ще один вузол чи чийсь запас. Старі робочі бланки залишили всередині.
З маленького вікна бічної кімнати тягнуло. Леон прикрив раму, засув не дійшов. Даніель знайшов у пазі звичайний шуруп, вийняв пальцями правої. Вікно зачинилося. Емма попросила не забивати його: воно давало повітря, а людям потрібна можливість відкрити, коли стане душно. Даніель записав поруч «доступне», не «назавжди закрите».
— Кого в бічну? — спитав Леон.
— Того, хто погодиться. Не просто всіх дітей, щоб менше шуміли, — сказала Емма. — У них є свої дорослі.
Даніель подумав про Рут із Мікою, Арона з Тессою. Він переніс лінію між кімнатами вище й написав обидва імені кожної потрібної пари поряд. Два вільні метри біля Аронового мата були доступом для Емми, не новим нічлігом.
У вбиральні Леон перевірив засув ізсередини, відчинив назад. Вихід у двір був цілим, але поріг високим. Міка сам по ньому не пройде без допомоги. Емма попросила включити це в розмову, а не лишити дрібницею для першої нічної потреби. Воду для звичайного користування теж треба було принести окремо; спільні каністри пиття не могли мовчки зникати у цій графі.
Біля хвіртки Даніель викликав Павела. Ключ дозволяв огляд службової будівлі; для тимчасового проживання попросив підтвердження відповідального поста. Тео відповів через чергового: будівля внесена до районних запасних приміщень, її можна використати для їхнього пункту за списком, із вільним доступом до виходів і повідомленням про фактичний прихід. Це не передавало депо чужої власності. Нову ніч і стан шляху треба було звіряти, не замикати людей старим дозволом. Даніель повторив умови, одержав номер запису.
Леон зняв шапку, провів пальцями по мокрому краю.
— У нас буде місце, де можна чекати, — сказав він. — Не місце, куди треба піти, щоб комусь було зручніше працювати.
Даніель уписав цю різницю у вступ до плану. Емма не стала перевіряти формулювання. Ще раз пройшла до Аронового місця й відкрила двері повністю.
— Назва «резерв» вже є, — сказав Леон. — Резерв усе ще треба носити.
Емма відчинила вікно на цілий бік двору. Запитала, хто закриватиме його вночі. Даніель запропонував записати чергового лише після розмови вдома. Він не міг призначити двадцять дев’ять людей за тим, як красиво лягали прямокутники.
Повернулися о чверті на третю. Ніна вже прийняла підтвердження Ральфа. За двадцять хвилин він привіз крісло й другу постову рацію з власним зарядником. Крісло видавали до полудня восьмого дня, рацію — до того самого часу, із ранковим і вечірнім повідомленням. Перша рація мала інший строк; Ніна завела окремі рядки. Ральф розклав крісло сам, показав гальмо й попросив не залишати його десь за умовною межею.
Бен прокотив порожнє крісло по двору, зупинив біля дошки. Емма перевірила сидіння, посадила Міку тільки після цього. Даніель стояв збоку й слухав його відповідь: чи може тримати ногу, чи дотягується до опори, чи не заважає тканина пов’язці. На короткому звичайному русі він сидів стійко. Емма попросила повторити після паузи. На магічну дошку його не везли.
Коли Ральф пішов, Даніель зібрав майбутніх учасників. Назвав силу, час, мітки й причину, через яку припинить допомогу. Про вузол сказав теж: чотири одиниці малого тесту, пауза за новим підтвердженням, загальне депо від того не захищене. Решітка не готова до довгої роботи. Сусідній режим вони ще не вміють передбачати.
Збережений службовий заголовок лишився в папці. Даніель відчув край футляра, коли посунув її.
Міка попросив показати місце ночівлі, якщо до клініки не дістануться. Міло — хто повідомить Аді, де вони лишилися. Емма сказала, що піде з ними; Ніна бере пункт до її повернення, Йонас знає канал для звірки. За відсутності зв’язку не йдуть далі. Бен буде здоровим носієм речей, Леон веде дорогу; Даніель не тягне крісло лівою.
— Я піду, якщо можу сказати, що мені вже досить сидіти, — сказав Міка.
— Можеш. Це зупинить групу, — відповіла Емма.
Міло погодився йти без ящика. Хотів подивитися на руку в клініці, а не доводити, що він знову корисний. Рут не захотіла переїжджати в резерв сьогодні тільки заради місця на схемі. Вона лишалася до готового плану для своєї ноги. Даніель записав відмову поруч із її умовами, не перекреслив ім’я.
Івен сидів біля дверей і чув їхню розмову. Запитав, чому не його в кріслі, якщо у нього давно чекає заявка. Емма підійшла, сіла так, щоб не відповідати через чужі плечі. Назвала останній догляд і потребу зупинятися для пов’язки. На нинішню спробу мала одного сидячого й одного, здатного пройти поруч; якщо обом одразу потрібна буде її рука, шлях зупиниться на тому самому місці. Другого крісла й другого фахівця немає.
— Отже, хто більше постраждав, тому чекати? — спитав Івен.
— Кому потрібен інший транспорт, тому потрібен інший транспорт. Я не знімаю тебе з клініки. І не можу замінити його тим, що ти погодишся терпіти.
Даніель хотів сказати про наступну партію. Івен ще не просив його обіцяти. Він запропонував натомість принести після проби реальну ширину й час руху, щоб вони не обговорювали наступний рейс за порожньою схемою. Івен попросив залишити свій запис у списку; Ніна показала, що він там.
Міка подивився на матір. Вона не дала за нього відповідь. Запитала, чи він розуміє, що у ваговій може довестися дочекатися ранку. Він відповів, що розуміє, і попросив тримати зв’язок через Павела, не посилати брата без відмітки. Рут торкнулася його плеча; Даніель чекав, поки вони закінчать, не посунув до них наступний аркуш.
На суху пробу пішли без пацієнтів. Взяли саме позичене крісло: мішки сухого піску з деповського двору дали баласт, загальну контрольну масу разом із кріслом звірили до дев’яноста кілограмів. Мішки закріпили звичайними ременями, щоб не з’їхали на повороті. Від депо спустилися до старої вагової, приблизно за кілометр придатного шляху. Це був проміжний двір на дорозі до східного поста, не резерв і не складська решітка. У низькій цегляній будці були ціла підлога, внутрішній засув і другий вихід у службовий прохід. Перевірили, покликали, зайшли в кожний доступний кут. Леон відкрив північну заслонку; та йшла важко, мала противагу й звичайні напрямні. За нею дорога огинала ряд майстерень, значно довша за вихід до мосту. На сьогодні перевірили тільки початок обходу.
Біля короткої дороги вода вимила край канави. Два старі сталеві кінці настилу стояли на різних берегах. Основну вагу мала приймати звичайна дошка на цілих опорах; Даніель міг передати коротку тягу ручної лебідки до бокового важеля, який утримував її від розвороту. Бен перевірив натяг звичайним приладом. Навантажене крісло пройшло по настилу без магії, але на виході важіль почав відходити вбік.
Даніель оглянув напрям, заплатив п’ять. Помітив зміщення до краю, повернувся на цілу площадку. Між донорним вушком лебідки й важелем було три метри; обидві точки доступні стрижню в правій руці. Свіжі секундні контакти, двадцять за Зчеплення. Бен давав звичайну роботу ручкою, Даніель утримав напрям менше восьми секунд. Прилад не дійшов до семи десятих, звичайний стоп прийняв важіль після проходу крісла. Даніель погасив мітки. Залишилося шістдесят п’ять.
Бен зупинив крісло після звичайного фіксатора. Передній обід стояв на цілих дошках, під заднім ременем один мішок посунувся на кілька сантиметрів. Якби це була людина, їй довелося б утримати положення без опори руки. Емма переставила ремінь, попросила взяти ще один звичайний зв’язок для баласту. До пацієнта його не прив’язуватимуть так само: тепер вона бачила місце, де потрібне її супроводження, а не тільки напис «сидить».
Назад Бен котив крісло до початку настилу лише після того, як вони вручну повернули напрямну й перевірили звичайний стоп. Другого запуску Даніель не робив. Для цієї проби повільна підготовка була дозволеною; завтра не можна було обіцяти повторити її, якщо берег піде з-під стопа. Леон назвав час від зупинки до готовності коліс, Даніель додав його до руху. За коротким магічним вікном виявилося кілька хвилин звичайної роботи.
Емма попросила Бена піти з кріслом поруч із нею так, як піде з Мікою. На рівній плиті той хотів повернути ручки інакше, щоб швидше обігнути кут. Вона зупинила: на цьому місці їй треба бачити ногу, не тільки спину сидіння. Спробували звичайний поворот, звільнили край від торби.
Даніель відніс перші мішки до цілого двору, знімаючи тільки малі порції правою; основний баласт переставили Бен і Леон. Пісок після проби повернуть у деповський запас, крісло не віддадуть пацієнтові з чужим вантажем на сидінні. У повній контрольній масі було місце для сидячої людини й потрібного їй, без загальних каністр та дошок під ногами. Емма назвала це Міці по рації коротко, попросила не вважати дев’яносто дозволом відтепер везти будь-кого. Для Арона сидіння не підходило незалежно від ваги.
Леон зупинився на першій цілій плиті по той бік.
— Звідси назад, якщо тут темніє. Із середини дошки назад не придумуємо.
Він показав другу точку — двері вагової. Між ними й клінікою лишався довгий шлях, який цього вечора почнуть лише після підтвердження поста. Інакше зупинка тут або повернення додому. Софія зробила ще один вимір, порівняла з попереднім і залишила на аркуші два різні часи.
О четвертій Павел викликав їх через першу рацію. Йонас відповідав із клініки. Для Арона знову не було спільного лежачого рейсу: транспортний пост не прийняв неперевірений східний підвіз. Емма передала склад малої групи й крісло, попросила відокремити її від Аронової заявки. Першу ділянку дозволяли пройти до проміжного місця; вечірнє вікно на мосту треба було підтвердити окремо. Наступна клінічна звірка — о сьомій ранку. Павел повторив відповідь Тессі вдома; Емма попросила, щоб вона могла говорити одразу, якщо братові гірше.
Даніель подивився на напрям до мосту. Якби вони просто дійшли до вагової й повернулися, на завтра лишилися б перевірене крісло та реальний час руху.
До п’ятої вони повернулися в депо. Емма розповіла Міці про двері, місце для крісла й правило не починати наступну ділянку без зв’язку. Він перепитав, чи матиме свою торбу. Ніна вже поклала для двох власні мати й звичайні ковдри на випадок зупинки; не брала їх у тих, хто лишався вдома.
Даніель сів біля радіостола. Попросив не доручати йому наступну годину жодної підготовки. Люди збирали свої речі самі. На чистому листі Леон написав місця скасування й поставив кружечок біля вагової. Із цього кружечка в разі зупинки треба було ще вивести людей.