У темні часи видно людей найсвітліших,
Й найкраще темних видно також,
Ми перетнули міру з помилками своїми,
За те і маємо, тож.
Ти світлим був, жити в правді старався,
А хтось це робив навпаки,
Ти життям крокував, добром надихався,
Спокутував власні гріхи.
А хтось все творив інакше,
Гроші й втіха - ось його Бог,
Твоїх добрих справ не вистачить, брате,
Щоб сплатити немислячих борг.
Занадто довго терпіла природа,
Напрочуд часто помилялись вони,
І більшість із них позабули про Бога,
Й ніхто не уявляв війни.
Чистилище десь опісля,
Не зараз, а може й нема,
Не гаяли часу на справи хороші,
Навколо спокус глибина.
За сукупність гріхів - розплата,
Прийшла на всіх нас одна,
Хтось скаже, що ми не винні, брате,
У всьому винна війна.
Чистилище десь далеко,
А може його й нема,
Нам хочеться вірити в краще,
Але воно вже тут, пострива.
Усе до кінця несеться,
Нам час схаменутись здається,
У серці тримай правди цвіт,
Бо Світлі, як ти все ж рятують цей світ.
Відредаговано: 13.10.2026