Пляма
От і знову я зустріла тебе.
Всередині мене, щось перевернулось —
зоряне небо.
Вибухнуло зливою і знов
пляму ту втягло.
Як так вийшло, що ти досі
в моєму серці?
Чому я досі тебе ношу в своїй
маленькій кишенці?
Якийсь час пройшов, але, на жаль,
я тебе досі кохаю.
Може це й дурно, але від думки
про тебе я палаю.
На повторі
Ти в моїх снах і словах
по струні на повторі.
Сняться мені з тобою
наші розмови.
І в коханні ти мені вічному клянешся,
а я натомість незважаю на затори.
Від подиху твого я вся палаю.
І від погляду твого одного,
мене на атоми розриває.
Знаю я, що це все мрії які,
на жаль, не будуть в дії.
На жаль, це усвідомлення не гріє.
Заберіть
Хай згорять до тла ті
почуття з пекла.
Від них усе тоне — навіть,
коли стихія текла.
Ні користі, ні коштів не
отримуєш за це—
А тільки біль, що
душу рве й пече.
Забрав би хтось їх в мене,
бо я не витримаю.
Згубна для мене ваша
доля в слові "любов",
де повинна бути радість,
лишається біль знов.
Відредаговано: 01.10.2026