Люблю трава як пахне, яку лише скосили,
Люблю дивитись дзюрчить як джерело.
Дивлюсь на річку, в якій малька ловили,
Колись тут весело та радісно було.
Пекли колись картоплю у багатті,
І сало смачно на гілочці шкварчало.
На пікнік брали чим були багаті,
Й гуляли пізно доки вогнище палало.
Ці спогади яскраві й теплі дуже,
Від них відразу час мов завмирає.
В цих спогадах було все небайдужим,
Завдяки ним душа знов оживає.
Відредаговано: 23.09.2026