І знову чути в небі деренчання,
Вже над будинком пролітає «Шахед».
Цей звук не викликає здивування,
Його не так бояться як ракет.
Вже майже звикли жити під «тривоги»,
Майже ніхто не бігає в підвал.
Не дочекатись ні від кого допомоги,
Не знаємо який нас жде фінал.
Ряди рідіють вільних українців,
Їх забирає в нас ворожа сталь.
Вона приносить горе кожній жінці,
І чорна, все частіш, на них вуаль.
Відредаговано: 23.09.2026