Збірка третя "Дороги життя"

Елегія без просвітку

В темряві народилася нізвідки,

Ох паршивий світ де править сатана,

Потім повертаємося в чорну пустоту,

А де ж сенс в житті бідняка.

Ми живемо трудимось і плачем

І хворіємо в придачу,

А просвітка як не було так і нема.

Із року в рік несемо хрест,

Незнаючи що буде далі,

Адже одинокими народжуємось і з нічим помираємо

І будемо передані забуттю став ніким.

Нас не люблять в реалі лиш бачать можливості,

Використавши все добре в нас до кінця,

Чи є взагалі духовний зв'язок от в чім питання,

А шлюхи і педики користуються популярністю.

Жила в обмані але більше ні

Й істина зробила вільною,

Більше ради щастя ніхто непотрібний,

Адже люди лише проблеми створюють,

Порядок порушуючи і гармонію дому.

Андіона Гобой

Подобається

#3234 в Різне
#836 в Поезія

Відредаговано: 13.11.2023