Зроблю все, щоб врятувати сім’ю

Я прокинулась першою від різкого болю в плечі. Довкола було темно, а система автомобіля не відповідала на мої голосові команди, тому я зрозуміла, що щось трапилось. Перше, що промайнуло в голові, як там мої діти та чоловік. Ніхто не відкликався. Гробова тиша мене вбивала, тому я через біль в плечі перевернулась на спину та іншою рукою розчепила спальник. Саме тоді я зрозуміла, що наш автомобіль зараз знаходиться на даху.

Сівши, я перемкнула на костюмі ручне управління та вибрала пункт ліхтарик. Після цього поруч із собою я побачила спальник чоловіка. Він також лежав на животі. Непораненою рукою я обережно перевернула його та перевірила пульс. Досить слабкий, але був. Після цього я увімкнула на його костюмі моніторинг життєвих функцій. Костюм повідомляв мені, що у чоловіка струс мозку, тому йому терміново необхідно до лікарні. Мене охопив жах. Я вирішила спочатку перевірити дітей, а потім вже викликати допомогу.

Я пролізла трохи вглиб автомобіля та побачила, що спальники дітей не відчепись, і вони там де і мають бути. Я видихнула із полегшенням, скоріше за все вони не постраждали. Проте я все ж підійшла до них та перевірила їхній стан за допомогою моніторингу життєвих функцій. В цілому у них не було травм.

Я обережно повернулась на початок автомобіля та спробувала переключитись на ручне управління. Але схеми автомобіля значно пошкодились, тому не слухали мене. Тоді я відкрила панель введення програмного коду. На щастя, я на пам’ять знала, як із цієї панелі запустити сигнал «SOS».

Поки я чекала на допомогу, то згадувала, що вже вранці ми могли би бути в «Буковелі». Діти би разом із дитячою групою вирушили би кататись на санах, а ми з чоловіком би катались на лижах. Через десять хвилин я почула роботизований голос, який запитував чи хтось поранений, бо він не може зв’язатись із нашими костюмами. Я сказала, що у чоловіка струс мозку, а у мене поранене плече.

Побачивши як роботи акуратно дістали мого чоловіка, я із полегшенням видихнула та вилізла із машини. Після цього роботи перевернули автомобіль і я розбудила дітей. А потім ми разом вирушили до лікарні. По дорозі поліцейський Павло розповів, що цієї ночі була буря і на основну трасу впало дерево. Тому всі автомобілі направляли на другорядні дороги. Цю дорогу ще не встигли розчистити від снігу та ожеледиці, тому автомобіль занесло на повороті та викинуло із дороги. Я подякувала поліцейському за інформацію та вирушила лікувати плече. Звичайно, відпочинок було зіпсовано, але я радувалась, що всі живі.

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua