Хіба це не закон природи

Аліса затамувала дихання та спробувала не хвилюватись, щоб її серце не билось занадто швидко. Дівчина закрила очі та уявляла, що вона у абсолютно іншому місці, а не ховається за контейнером від дрона-охоронця класу Д.

Тихе гудіння все віддалялось і Аліса відкрила очі. Дрон-охоронець класу Д це було найпростіше завдання, адже він оснащений поганою камерою, яка знімає лише там, куди світить його ліхтар. А от чим ближче до злітно-посадкової смуги штурмовиків, тим будуть краще оснащені дрони.

Наприклад, у дрона класу Г вже буде інфрачервона камера, а у дрона класу В - плюс ще й датчик руху. Аліса намагалась якомога частіше повторювати собі цю інформацію, щоб знати у який момент який захист використовувати проти дронів.

Пробігши з десяток метрів, дівчина помітила відмітину на землі, яка означала, що це почалась зона дронів класу Г. Тому Аліса дістала із рюкзака спеціальний костюм, який робив її невидимою для дронів.

Одягнувши костюм, Аліса почала бігти з всіх сил. Коли вона добігла до позначки початку зони дронів В, Аліса почала прислуховуватись та вдивлятись у небо. Кілька останніх тижнів вона провела запам’ятовуючи звучання кожного із видів дрону, щоб сьогодні таки добігти до штурмовика.

Зрештою, дрон пролетів поблизу Аліси та полетів далі. Дівчина почекала поки він достатньо віддалиться, щоб вона не потрапляла у зону його дії та почала обережно пересуватись. Вона вже пройшла половину зони, коли загостреним слухом почула позаду себе звучання ще одного дрону класу В.

«О ні! Сьогодні їх двоє на варті», - подумала Аліса та застигнула на місці, намагаючись не рухати навіть білками очей. Цього разу їй пощастило і дрон пролетів, так і не помітивши її, тому дівчина рушила далі.

Дійшовши до чергової відмітки, Аліса відчула як у неї холоне кров у жилах лише від згадки, що у цій зоні літають дрони класу Б, які містили в собі детектор живих частинок. Ходили чутки, що одного разу спритного емігранта дрон вичислив по слідах. Тоді вона нагадала собі, що на ній костюм, який не дозволить дрону її побачити і рушила.

Перші кілька хвилин все було спокійно, Аліна намагалась зберігати спокій та впевнено крокувати між контейнерами. Десь там вже виднілась злітний майданчик та ангари, в яких тримали штурмовики. Аліні було потрібно потратити на борт штурмовика, який вирушить завтра вранці за межі володінь імперії Салансера.

Це були лише чутки, проте в них йшлось, що десь там все-таки є планети, які не належать імперії. Казали навіть, що на тих планетах набагато краще життя і люди там не звичайна дешева робоча сила, а щось більше. Щось, що так хотілось пізнати Алісі, тому вона наважилась бігти крізь всі перешкоди до штурмовика, знаючи, що за таке виносять смертний вирок.

Але хіба не так завжди було, що живий організм намагався вилізти за ті тісні рамки, в які його так втискують. Хіба це не закон природи? Але не для тирана, який володіє імперією. Для нього існують тільки його закони, а все інше його не хвилює.

Роздуми Аліси перебив такий знайомий та тривожний звук гудіння дрона класу Б. Дівчина завмерла й очікувала, коли цей монстр пролетить попри неї. Але вже через хвилину гудіння ніби подвоїлось і побоювання Аліси виправдалось, коли вона побачила ще одного монстра, а за ним прилетів і третій.

Аліса завмерла та лише могла гадати скільки їх ще прилетить. «Невже вони десь зафіксували сліди живого організму, тому тепер всі сюди злетілись», - подумала Аліса.

Гудіння все посилювалось та майже витискувало із свідомості дівчини всі інші думки. На мить їй здалось, що вони всі гудять у неї над головою і ось-ось заблимають червоним. А потім величезний прожектор засліпить її, а якийсь дрон накине на неї сітку, яка вдарить її струмом та вона втратить свідомість.

А коли дівчина прокинеться, то вже буде замкнена глибоко в підвалі. Через кілька хвилин роботизований охоронець сухо зачитає їй вирок та випустить у неї лазер, який буде розігрівати її органи аж доти поки вони не закиплять…

Раптом тривожні думки Аліси перебив звук. Це був дуже голосний та спочатку не зрозумілий звук, який через хвилину перейшов у скрегіт. Десь здалеку почулось, що один із дронів здійняв тривогу і всі, що кружляли над Алісою рушили туди.

Аліса не знала поки, що то було, проте полегшено видихнула, адже тепер всі монстри зосередяться на тому скреготінні і у Аліси буде достатньо часу, щоб пробратись у ангар, куди вони вже не залітають. А якщо ситуація буде не по плечу дронам, то вони звернуться по допомогу до центру і тоді у Аліси буде ще більше часу.

Дівчина на всякий випадок пішла трохи довшим шляхом, зате вона була точно впевненою у тому, що не потрапить у радіус дії злісних дронів. По дорозі Аліса помітила, що той звук, який відволік дронів від неї, це був старий контейнер, стінки якого роз’їла іржа та збільшена вологість. Тому одна із стінок просто розвалилась під натиском іншого контейнера.

Дівчина йшла із думкою, що їй дуже пощастило, що це трапилось, коли вона була в такій небезпеці. Аліса вирішила сприйняти це як знак від всесвіту, що вона на правильному шляху, тому із збільшеною впевненістю зайшла у ангар.

Там вже стояв штурмовик повністю підготовлений до завтрашнього польоту. Аліса залізла у спеціальний відсік та обклеїла його стінки матеріалом, який не дозволить надчутливому дрону просканувати цей відсік та виявити її під час проходження митного контролю.