Номер 12

Руді локони розсипались на білому снігу і звідусіль почулись крики, проте все, що бачила Олена це неймовірну кількість світла, яка осліплювала. Незважаючи на нестерпну біль, вона посміхнулась та на мить їй здалось, що все її життя вело саме до цього моменту…

Олена згадала як їй з самого дитинства снилась рудоволоса жінка, яка просила її врятувати номер 12. В тих снах жінка завжди в різному одязі бігла через білий ліс, а потім оглядалась та дивлячись прямо в очі маленької дівчинки просила її врятувати номер 12.

А потім Олена підросла та пережила нелегку форму раку, банкрутство, розлучення своїх батьків, те, як мама ховала від батька її з братом Олексієм у тітки, яка з кожним місяцем все гірше до них відносилась. А коли Олена підросла, то її маму збив на останній моделі літаючої «Тесли» п’яний син депутата.

Майже одразу тітка віддала племінників їхньому батьку, у якого вже була нова родина та нові діти. Мачуха відправила Олену та Олексія у різні віддалені закриті школи та заборонила їм спілкуватись. В день, коли вона востаннє бачила 10-річного Олексія, Олена пообіцяла йому знайти його та забрати. Тому від тоді це була її єдина ціль.

Проте на це у неї пішло більше 5-ти років. І от наступив день, коли вона взяла кількох друзів, стареньку літаючу «Теслу» та вирушила в ту закриту школу, щоб визволити Олексія. Вже по дорозі назад у автомобіля почала відмовляти система і їм довелось приземлитись серед лісу, які належали депутату.

Вийшовши з автомобіля вони побачили попереду тіло оленя. На правому боці його шерсть була обстрижена так, щоб виходило число «9». Олена помітила, що у нього біля серця невеликий опік.

- О ні! Це дуже рідкісний вид оленів. Він занесений в Червону книгу! - сказала Ніна.

- Значить його вбивство незаконне? - запитав Тарас.

- Звичайно, а чому ти вирішив, що це вбивство?

- Цей опік це слід від дуже жахливої теплової зброї. Від вистрілу такої у жертви за кілька хвилин зварюються внутрішні органи.

- О ні! Олено, що ти робиш?

Друзі ще не могли прийти в себе від того, яким жахливим способом помер величний олень, коли Ніна помітила, що Олена біжить на галявину, де стояв ще один такий олень, тільки на його шерсті вистригли «12».

Стоячи серед білосніжного лісу, Олена неначе опинилась в одному із своїх снів. Вона почула про те, як жахливо помер величний олень, а потім помітила дві невеликі чорні фігури, які тримали в руках цю саму теплову зброю та кудись прицілювались.

Олена прослідкувала та помітила, що вони ціляться в іншого поки живого оленя із номером «12». Дівчина завмерла на мить та неначе забула як саме тут опинилась і взагалі хто вона така. Олена й сама не помітила, коли почала бігти. Вже за кілька хвилин вона опинилась перед оленем та закричала мисливцям, щоб вони зупинились.

Проте хтось вже натиснув на курок і через декілька секунд руді локони впали на сніг, а олень побіг так швидко, як тільки міг. Жахливий біль поширився по її тілу, забираючи у дівчини можливість дихати, думати, жити…

Друзі негайно кинулись до дівчини, проте у неї вже не було пульсу. Вони кричали мисливцям, щоб ті усвідомили, що скоїли, а натомість ті, що були позаду поспішили зникнути. Двоє спереду сперечались та говорили, що ця дівчина сама вистрибнула їм під зброю, тому вони не винні.

Олексій підняв та обійняв сестру, благаючи, щоб це не було правдою, адже вона тільки повернулась у його життя, а тепер мить і її немає…

- Я вже викликав службу порятунку! - крикнув мисливцям Тарас.

- Це приватна власність! Їх сюди ніхто не пропустить! - закричав старший мисливець, - а вас всіх заарештує моя служба безпеки та кинуть до в’язниці за вторгнення!

- А що вони скажуть, коли дізнаються, яким жахливим чином ви вбиваєте тварин з Червоної книги? - запитала Ніна.

- Яка різниця їм, що ми робимо на своїй території!

Через хвилин 10 до них підбігли охоронці та по під руки. Олексій пручався з всіх сил та не хотів залишати сестру, але два сильних чоловіка швидко впорались із підлітком…

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua