Як і кожного дня, Наталія запросила статус системи захисту. Всі 1500 рівнів працювали без перебоїв. Наталія спокійно видихнула та швиденько перемістилась до вікна, із якого видно схід сонця. Вона обожнювала його красу та магію.
Але додивитись схід сонця їй не дала тривога. «Не може такого бути! - подумала Наталія, - Може це навчальна тривога? В будь-якому випадку потрібно негайно запустити режим посиленого захисту».
- Наталіє, дальні радари повідомляють, що до нашої планетарної системи наближається штурмовик клану «Леви», - повідомила старший сержант.
- Отже, ми повинні максимально проявити себе та не дозволити «Левам» заволодіти безсмертям!
Штурмовик швидко наблизився до екзопланети і приземлився поблизу гори, в якій розташовувався захисний комплекс.
- Схоже, вони володіють дуже точними даними, - сказала Наталія.
Із штурмовика вийшла команда із 15 осіб. Вони швидко зайняли оборонні позиції, щоб захистити члена команди, який буде обходити захисні коди. Наталія наказала надіслати в їхній бік електромагнітний сигнал, який би мав пошкодити їхнє обладнання, але вони навіть не помітили цієї атаки, бо взяли захищене обладнання.
Вже через кілька хвилин вони пробили перший щит та почали підійматись на гору. Наталія випустила в них чергу із імпульсної зброї, проте вони об’єднались та утворили захисний щит. Пройшовши ще кілька рівнів захисту, вони підійшли до перших дверей.
- Сьогодні їм не дістанеться безсмертя! – сказала Наталія та здійснила ще кілька нападів на них.
Зрештою, «Леви» стикнулись обличчям до обличчя із охоронцями комплексу. Вони обмінялись пострілами, а потім головний спробував захопити в полон охоронця, але йому не вдалось взяти голограму за руку.
- Що це таке? – закричав головний.
Зрозумівши, що голограма для них не перешкода, «Леви» вільно пішли до наступного рівня захисту.
- Вони не зрозуміли, - сказала старший сержант.
- Отже, є шанс, що ми врятуємо безсмертя, - із надією сказав майор.
Наталія вперто здійснювала черговий обстріл імпульсною зброєю, в надії, що хтось із них зробить помилку. Проте після кожного чергового пройденого етапу захисту ставало все очевидніше, що потрібно діяти іншим шляхом.
Тому Наталія надіслала запит на оновлення на головну базу. Скільки часу вони вже не отримували від них повідомлень. Чи є ще головна база десь там серед зірок? Чи вона вже давно була захоплена такими варварами і тепер вони останні захисники безсмертя?
В будь-якому випадку на доставку повідомлення в далекий космос навіть із їхніми технологіями піде багато часу. Тоді вже можливо буде пізно і головній базі вже не буде потреби вирушати їм на допомогу.
Наталія із сумом спостерігала як всі її спроби зупинити «Левів» провалились і вони гордо увірвались у сховище. Вся кімната світилась незвичним синім кольором. Стіни, стелю та підлогу прикрашали різноманітні математичні моделі. А в центрі кімнати височів здоровенний кристал.
- Що це таке? Цей кристал може наділити мене безсмертям? – закричав головний.
- Такого великого кристалу я ще не бачив! – сказав член команди, який обійшов всі захисні коди.
Наталія обвела поглядом повну залу підопічних та глибоко вдихнула. Залишився останній шанс врятувати безсмертя.
- Я повинна це зробити! – сказала Наталія та натиснула червону кнопку на браслеті.
В наступну хвилину Наталія з’явилась в сховищі перед «Левами».
- Що я ще повинен зробити щоб стати безсмертним? – запитав головний у Наталі.
- Цей кристал не може зробити якийсь один живий організм безсмертним. Цей кристал робить безсмертним наш народ, бо зберігає в собі наші знання, нашу історію, наші технології, нашу культуру.
- Що це за дурниці! – розсміявся головний, - то би не називали це безсмертям! Найкраща назва для цього це дурниця!
Головний із злими очима змахнув по голограмі Наталі, а потім швидко рушив до виходу. Один із них спробував щось сказати, але головний шикнув на нього і він притихнув.
- Рівень захисту №1500 не пройдено, - полегшено сказала Наталія і почала зачиняти двері комплексу.
Більше історій в Instagram @moon_litera_ua