Збірка коротких фантастичних розповідей

Хто є хто?

Ірина проводила сканування у східній частині тунелю, коли позаду себе спинним мозком відчула рух. Проте датчики не показали там чиюсь присутність. Ірина на мить озирнулась, але у льодяному тунелі нікого не було.

Ірина заспокоїла себе та ступила крок вправо. Через секунду вона почула, як дошка під її ногами затріщала і тверда основа різко зникла із під її ніг. Ірина летіла вниз менше однієї хвилини. На щастя, костюм захистив її тіло від пошкоджень.

Опинившись на дні ями, Ірина спробувала оцінити своє положення. Функції костюма знизились до 60% через пошкодження, а ще тут було холодніше. Ірина спробувала надіслати сигнал біди. Поки система обробляла її запит, Ірина знайшла датчик та вирішила просканувати цю яму. Вона опинилась на кілька рівнів нижче за тунель, але й тут не було ознак лабораторії Борисова.

Ірину завжди дивувало те, що сміливий винахідник Борисов влаштував свою лабораторію на льодяній планеті. Його вважали дуже розумним та мудрим, але якщо він хотів заховати секрет знищення бриконів, то льодяна планета була поганим вибором, бо брикони набагато краще переносять холод за людей.

Зрештою, система повідомила її місце знаходження і через годину до неї добралась команда рятівників. Вони заглибились на її рівень та пробурили до неї тунель. Тож вже через годину Ірина спокійно рушила тунелем. Їй потрібно було замінити костюм та пройти обстеження.

Йдучи по тунелю, Ірина розуміла, що з кожною даремно витраченою годиною, вони допускають те, що брикони знищують людей на черговій екзопланеті. Вони повинні знайти цю лабораторію та нарешті зупинити цю жахливу війну.

Швидко ступаючи по дошкам, Ірина помітила, щось темне під шаром льоду. Вона зняла із поясу невеликий інструмент та почала помалу забирати лід. Добравшись до затемнення, Ірина виявила, що це була частина плити.

Ірина просканувала плиту та виявила, що такі плити в своїх містах встановлюють брикони для спостереженням за погодою. Ірина не могла в це повірити? Що тут робить частина технології бриконів? Вони не мали б взагалі знати про цю планету. А наявність тут цієї плити може вказувати лише на одне: колись тут було їхнє поселення…

Війна це дуже жорстока річ, тому жоден солдат не повинен сумніватись у тому, що робить праве діло, вбиваючи супротивника. Як правило, коли діло доходить до війни, то у всіх солдатів вже немає ніяких сумнівів щодо цього, бо бездушна машина пропаганди вимила розуми солдатів та посадила проростати там тільки важливі для них ідеї.

Ірина жодного разу за останні десять років не сумнівалась у тому, що бриконів потрібно вбивати. Дуже давно їхні предки втекли із Землі та поселились на одній миловидній екзопланеті, яка всього за кілька тисяч років перетворила їх на бриконів.

Забувши своє коріння, брикони вирішили, що людей потрібно винищити, щоб їхнє місце змогло зайняти наступний еволюційний крок. Вони нахабно вторгались на людські екзопланети, знищували населення, викрадали корисні речовини та перетворювали планету під свої потреби.

І тільки сміливий вчений Борисов побудував таємну лабораторію, в якій вивчав бриконів. Секретна інформація твердила, що він знайшов їхнє слабке місце, яке допоможе людям перемогти, перш ніж брикони його вбили.

Але тепер ця знахідка посадила в розумі Ірини сумніви. Вона дістала адаптатор та змусила плиту зв’язатись з іншими для передачі інформації. Щойно плита це зробила, адаптатор з’ясував координати кожної плити, а також місце збору інформації. Адаптатор стверджував, що за кілометр на північ знаходиться масивна будівля, яка слідкує за погодою.

Ця будівля мала бриконські технології – це було єдине логічне пояснення. Ірина повернула адаптатор на пояс та стала обдумувати. Раптово її сяйнула жахлива думка, тому Ірина прикрила плиту та швидко побігла до виходу.

Обійшовши табір, який акуратно прикривав північну сторону, Ірина побачила ще одну групу дослідників, які цього разу бурили хід в правильний бік. Ірина підійшла до невеликого переносного штабу та спробувала увійти, але система повідомила, що у неї недостатній рівень допуску.

- Хто є хто у цій війні? – запитала себе Ірина.

Більше історій в Instagram @moon_litera_ua




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше