Слово, яке викликало бурю емоцій

Цей день Поліни починався як завжди. Вона прокинулась по будильнику та почала збиратись на роботу. Поки штучний помічник із її до заводу, Поліна прочитала останні новини. Щойно вона увійшла на свій поверх, штучний помічник повідомив план роботи на сьогодні. Поліна швидко накинула білий халат та вирушила до групи А.

Поліна вивчає наскільки добре проходить розвиток нового покоління. Її робота дуже важлива, адже без цього не буде відомо чи зможуть діти взаємодіяти в дорослому житті із іншими.

Діти в групі А добре реагували та взаємодіяли із нею. Тих, хто не міг відповісти взаємодією із нею, вона заносила у окремих список для кращого пропрацювання цього навику у дитини. Аж раптом трапилось те, чого вона ніяк не очікувала. Одна дівчинка взяла Поліну за палець та сказала:

- Мама!

Одне коротке слово викликало у Поліни бурю емоцій. Чому дівчинка так сказала? Мабуть якийсь древній рефлекс. Ще кілька століть тому жінки самі народжували та виховували дітей. Але тепер змушувати жінку саму виношувати вважається кощунством. Адже це прекрасно може зробити штучна матка. До того ж, перед тим ДНК дитини очищається від вроджених хвороб та модернізують можливості.

А самим виховувати дітей вважається малоефективним, бо зараз штучний інтелект може в рази більше навчити та передати знань, ніж будь-яка людина.

Поліна сама раніше ніколи не задумувалась хто її батьки та де її діти. Адже вона як заведено чотири двічі рази на рік здає яйцеклітини, значить десь там живуть її діти. Можливо Поліна навіть бачила їх, перевіряючи якусь групу. Можливо вона також колись зустрічала своїх батьків, братів і сестер і навіть не знала.

Поліна вдивлялась у нічне місто і думала, що вони за суспільство таке, яке ні поняття, ні цікавості немає до своїх родичів. Невже модернізуючи суспільство, слідуючи за порадами штучних помічників люди втратили те, що колись відрізняло їх від дрібних тварин? Чи змогли б Ви жити у такому суспільстві?

Більше історій в Instagram @moon_litera_ua