Що ти вибереш?

• Коли це трапилося вперше? – запитала лікар Іванна.

Аліна задумалась, а потім подумки почала підраховувати, що то був за день. Іванна не поспішала і дала Аліні час подумати.

• П’ять… Ні! Шість тижнів тому, нарешті відповіла Аліна.
• Як це сталось?

Аліна знову задумалась. Вона дуже боялась, що це й справді симптом, як стверджувала її колега Марія. Чи варто їй розповісти? Чи повірить вона мені? Але що як Марія права і їй ставатиме тільки гірше? Не можна це так залишати.

• Я поверталась додому після шестигодинного інтерв’ю із власником однієї дуже великої фірми. Наш журнал просив його про це інтерв’ю більше року. І тут нарешті він погодився. Він сказав, що спілкуватиметься тільки зі мною, бо йому подобаються мої статті. Це була велика честь, тому звичайно багато хто заздрив. Проте друзі щиро вітали.

Аліна на мить зупинилась, бо знову вагалась чи варто все таки розповідати.

• Я заїхала в гараж та поставила свій електромобіль на зарядку. Мій штучний асистент повідомила мені, що вже приготувала вечерю. Аж раптом я помітила у віконечку яскраве світло. Мені стало цікаво і я вибігла на вулицю. У провулку стояла дивна жінка в білому.

Іванна нахилилась до неї та спостерігала, як штучний асистент все записував.

• Чому Вам видалась дивною ця жінка? – перервала її Іванна.

Аліна замислилась. Вона намагалась підібрати кращі слова до того, що вона побачила.

• У неї були незвичайні очі… І ніс набагато менший, ніж у звичайних людей… Вона намагалась мені щось сказати, а потім почала до мене наближатись. Я злякалась, позадкувала і сказала асистентові викликати поліцію. Почувши це вона зникла. А потім вона ще кілька разів з’являлась мені то в сні, то біля офісу.

Іванна дала їй кілька направлень на аналізи, щоб з’ясувати причину дивних видінь. Коли Аліна йшла на парковці до свого автомобіля, то знову побачила дивну жінку. Однак вона вже тепер чітко зрозуміла, що вона їй сказала.

Аліна йшла по парковці до свого автомобіля, коли це знову трапилось. Дивна жінка в білому, огорнена яскравим світлом. Аліна завмерла і не знала, що робити. Раптом жінка знову заговорила, але цього разу Аліна вже розуміла її слова.

• Я не бажаю Вам зла! – сказала жінка, нам подобається, як Ви працює, тому ми обрали Вас.
• Для чого ви мене обрали? – наважилась запитати Аліна.
• Щоб розповісти свою історію.

Аліна наважилась привести дивну жінку до свого дому. Будь-яке інше місце, а тим паче людне жінка відкидала.

• Кілька століть тому мої предки жили на Землі та були частиною великого народу, який тримали під гнітом в часи розвитку технологій та помалого освоєння космосу. Вони хотіли волі, але у владі один тиран змінював іншого. Вони не бачили промінців надії. Одного дня невелика група осіб, які працювали на заводі виготовлення космічних кораблів вирішили створити власну цивілізацію, але на іншій планеті, де їх ніхто не буде використовувати, а у їхніх дітей буде справжній шанс на майбутнє. Вони знали, де знаходиться планета, яка придатна для людей, тому у них народився план викрасти корабель. Тому, коли корабель повністю побудували, предки вивели з ладу комп’ютерну систему, яка стежила за кораблем та захопили керування. Саме так близько 500 людей назавжди покинули рідну планету в пошуках кращого життя, як тисячі років до цього їхні предки покинули територію Африки.

Аліна була вражена її історією. А ще була шокована тим, що про це нікому не було відомо. Вона перевірила, і у офіційних джерелах писало, що той корабель через технічну несправність вибухнув. Але дивлячись на цю жінку та її технології можна було зрозуміти, що вона каже правду.

Ця жінка розповіла, що за ці кілька століть вони значно просунулись у розвитку технологій, навіть дальше, ніж люди на Землі. Аліна дуже хотіла опублікувати цю історію, але, коли прийшла в редакцію із готовим матеріалом, то її поставили перед вибором…

Аліна із піднесеним настроєм прийшла до редакції журналу. У неї був сенсаційний матеріал, і вона тепер точно знала, що та жінка їй не привиджалась, а це значить можна забути про психіатра. Проте, коли вона прийшла до свого кабінету там вже на неї чекав чоловік в чорному костюмі. Аліна помітила його лише, коли він вказав системі зробити стіни кабінету матовими, а сам присів на стілець напроти неї.

Аліна поцікавилась хто він такий. Чоловік не став церемонитись і одразу ж сказав, що вона повинна забути про публікацію цього матеріалу. Аліна із не розумінням поглянула на цього чоловіка. Тоді він сказав, що матеріал у будь-якому разі не буде опублікований, а зараз стоїть питання про її майбутнє.

Якщо вона все видалить і забуде про те, що колись бачила ту жінко, або його, то зможе й далі займати посаду журналістки в цьому виданні. А якщо ні, то її лікар Іванна отримає результати, що у неї якесь страшне психічне захворювання, і вона потребує негайної госпіталізації. Після цього Аліна вже ніколи не зможе жити серед звичайних людей.

Аліна могла би подумати, що це все якийсь злий жарт, але тон чоловіка не змушував сумніватись у тому, що він говорить більш, ніж серйозно. Ошелешена почутим та усвідомленням майбутніх перспектив, Аліна всіма силами намагалась уникнути його погляду.

За ці кілька секунд перед очима Аліни проскочило половину життя. Вона й гадки не мала як вчинити. Невже це така таємниця, що цей чоловік готовий знищити її життя? Певне, що так.

Зрештою, чоловік зрозумів, що занадто ошелешив Аліну, тому сказав їй, що у неї є 24 години на роздуми. Не минуло й хвилини, як він зник. Аліна залишилась сама в кабінеті і вона й гадки не мала, як їй вчинити. А як би вчинили Ви?

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua