Збірка друга "Душевні струни"

Моя сповідь

 

І знаю безнадійним все здається

Й речі є які нам не під силу,

І сутність грішна проб’ється,

Коли перестану вірити диву.

Ховаюся у світі я чудес,

Від реальності що розбиває мрії,

У пошуках істини роблю помилкові дії,

На спасіння моє не вистачить ніяких мес,

Втрачаю суть у боротьбі за щастя,

Падаю вниз від любого напастя,

Де ж спасіння, істина і сцілююча любов,

Коли ж відчую я прекрасну невинність знов?

Плачу по собі й по дорогих втрачених людях,

Коли віднайду силу -стану собою,

Лиш відкинувши зло добром пропитаюсь

І більше я ніколи не зазнаюсь,

Не здамся у битвах без бою!

Верну надію- те, без чого я ламалася,

Ради спасіння власної  душі,

Адже немає нічого ціннішого за неї.

Якщо спасіння є:скажи де воно,

Не хочу я вмирати,

Не встигла ще багато чого пізнати!

Де віднайти міру в золотій середині,

Чим наповнити душу щоб перестати страдати,

Як скажи мені це все мати,

Коли ілюзії розвіялися і я вже не та,

Як повернутися до правди що колись десь глибоко росла.

Кругом розчарування і розруха

І прилипла до мене та розруха,

Яка зветься «не удачниця» по  життю,

А може й по натурі що гризе душу мою.

У світі цьому вже все сумніву піддаю

І любов угасає не знаходячи відклику,

Лиш серце добру і покликанню віддаю,

Це все що в мене є-і жду я нового виклику!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше