Зболене мерехкотіння виддя

Нічна імла

***

Відізветься страх

Тихим світлом в нічній імлі,

Днем- тінь, днем- морок,

Не бійсь невдач і мук.

Тримай себе в пітьмі.

 

З кінців землі взиватиму

Струнко! Мертве єство.

 

І серед масок стає важко.

І серед слів зникає час,

в таємному стражданні днів

Стираю межі між реальністю життя...

 

Днем- тінь,

по ночі - світло в темряві німій.

Я буду разом сам з собою,

до прірви холоду і нескінченних зим.

 

З кінців землі взиватиму:

Струнко! Мертве єство,

 

Непомітно опускаюсь до дна-  назустріч власному страхові.

Вітер шарпає мене з боку на бік і відриває від землі.
Думки міцно засіли в голові, важкі й болючі. 

 

Струнко! Мертве єство. Струнко!

04.VIII.2019




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше