Зболене мерехкотіння виддя

Покарання в відповідь на безбережжь; Душу в темінь відволок.

***

Із зібраними думами креслярськими,

Поважно взятих із нестеменних стезь ,

В порожнє місце удивляюся і чую: "це твоє покрання в Відповідь на безбережжь!"

Вбиваючись у ланцюги звідання,

Блукають душі без світання назирання..

На все те єс своя журба.
На все те єс своя сльоза.

Сідає листя разом із чеканням...

МарІння сліз обряклого бажанням.

25.X.2019

***

Тремтіння крил ласкавих ластівок.

На тлі пори і брехівок,

я душу свою в темінь відволок.

Подалі від зажур, потур,

огидлих неживих людських натур,

у серці збудував стійкий я мур...

08.XI.2019

Подобається

#4460 в Різне
#1167 в Поезія

Відредаговано: 07.11.2019