Зболене мерехкотіння виддя
У відголосках мрій; Варто
***
Шукавши долі не своєї,
у відголосках мрій зазублених літами,
ми не пізнали слів окроплених віками,
лиш день за днем із хмари споглядали розтяжну і
крислату далину.
Чатують тіней риси на шляху,
неначе щось не зрозуміле,
холодним подихом ятрить ту темряву тривку ...
докінчені казання звяги, крізь призму кривлять простору буття.
Думки витають вище й вище- сліди обуди підступають ближче...
То сосен звук прогупотів,
Високим криком гомонів:
Нема постійного, як ти хотів .
За день з нас кожен народився і зотлів...
22.X.2019
***
Вейчистого в криницях не набрати,
в почварах сили не шукати,
у голосінні варто щебіт істини впізнати,
щоб в хащі маловиддя менше забрідати.
З-поміж вотумів нуртувань,
Не плутатись в ізварах існувань
Й грудьми не битися об землю марних сподівань.
09.ХІ.2019
Відредаговано: 07.11.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
