Збирала росу я осінньої днини

Життя, воно різне.

Збувається  щасливий сон,

Бо наш уже тепер Херсон,

А хлопці далі б’ють  заразу

І викинуть, хоч не відразу.

 

Ми почекаємо ще трохи,

Помолимось їм на дорогу,

Щоб тепліше там було

І сніг в траншеї не мело.

 

Хвилюються тут сиві мами,

Жінки їх згадують ночами,

І кожна руки простягає

Душею всіх оберігає.

            ****

 

Збирала росу я осінньої днини,

Плела у віночок останні хвилини

Пори, тої, що розмальовує все         

І сум разом з листям по стежці несе.

 

За сумом і листям йшли місяці, дні,

Що вже не повернуть те щастя мені.

Я їх проводжала, сльозу витирала,

На серці ще рану одну лікувала.

 

А рана кровила все знову і знов,

Щоб запам’ятала, як плаче любов.

Довіру свою заховаю глибоко,

Вже не знадобиться ніколи, нічого.

                *****

Я напишу красивий роман,

Як мріяла про зустріч з тобою,

Щоб серце залічити від ран              

Торкнутися нарешті рукою

Тих рідних пліч, подихати тобою.

 

Залюбуватись сріблом волосся,

Зігрітись сонцем в твоїх долонях,

Я так хотіла, але не склалось.

Не час, не правда, сказала доля.

               ****

Як гнучкості душевній є межа,

Так є кінець у всякого початку.

Ти побажав і витягнув закладку

Із книги нашого життя-буття.

Ти захотів щоб не було мене?

Та не турбуйся – я уже пропала.

Ніхто  не назве мене ханжа,

Бо я такою зроду не бувала.

                  ****

Ми з тобою, на жаль, перервали політ

До країни, що щастям зоветься.

Розірвався мій світ, розлетівся твій світ,

Чи минеться ця біль, чи минеться?

 

Пам’ятаєш листи, що писав ти мені?

В них твої запитання щоночі,

Як  там я, що нового, що бачу ві сні?

І які голубі мої очі.

 

Пам’ятаєш слова, що ми пройдемо міст,

Якщо тільки туди підійдемо.

Вже стою на початку я того моста

І чекаю, що разом пройдемо.

              ****

 

До маленької ромашки прилетіла бджілка,

На тонесеньку пелюстку опустилась стрімко

І занурившись в пилок стала його пити,

На лапках та на вусах до себе носити.

 

Щоб солодкі були дні в милої малечі.

Прагнули щоб до людей всі зграї лелечі.

Хай дитячий сміх лунає з кожної родини

І щасливі тато й мама рідної дитини.

              ****

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше