Розділ 13 Кохання заважає смерті?

Персефона ще чула далекі відголоски минулого в своїй голові. Вона не пам'ятала Северуса. Не знала, що заради нього хотіла померти. А хіба від кохання немає ліків?   Випив чарівний настій і вже здоровий. На жаль в житті не все так просто. Ці почуття можуть жити роками. Надовго закарбуватися в пам'яті.

Нотт підсіла ближе, щоб краще його бачити. Ці очі. Вони здалися їй знайомими. 
Навіть серце вже не відчувало болю, бо зараз її кохання до Снейпа мертве. Вона піднімається з зеленого дивану і ще й досі відчуває на своєму тілі приємний запах оксамиту. Дівчина лише на хвилину зустрічається поглядом з чорнявим слизеринцем, але цього цілком  достатньо для того, щоб відчути якусь напругу.

— А ти часом не той юнак, якого я бачила в лікарняному крилі? Просто ти мені дуже когось нагадуєш.— Персефона закриває книгу по трансфігурації, бо вже втомилася її читати. В неї ще був слабкий зір для такого величезного об'єму інформації.

— Нотт, це я, Северус. Подивись на мене. — чорнявий повільно наближається до неї. Він відчуває запах м' яти. 

— Я тебе не знаю. Джеймс мені ніколи не розповідав про своїх ворогів. — дівчина не розуміла, що Поттер міг з ним не поділити. Ну, хіба що ту зеленооку грифіндорку.

— Снейпе, вона втратила пам'ять. Навіть свого кузена не впізнає. — Аврелія не була готова до таких одкровень. Якось не дуже довіряла цьому слизеринцю.

— Цього не може бути. Нотт, має мене впізнати. Свого Снейпа . — Северус не втрачав надії. Сподівався, що колись Персефона все згадає.

— Не чіпай мою кузину. Дай їй спокій нарешті. Ти був їй другом, а тепер став  ніким. — Деметрій вирішив відгородити білявку від цього юнака. Від нього були  лише самі проблеми.

— Северусе, в тебе ще є шанс все виправити. Просто не дай їй тебе забути. — Камелія передає хлопцю якусь записку. Хоче, щоб він її прочитав, як залишиться наодинці.

— До речі, як там дівка Поттера? Ніяк не може померти? — Долорес вже набридло те, що всі носилися з тою Еванс. Ніби всі інші якісь неведимки.

— Помовч краще. Не добивай його ще більше. — Розалія кладе свою руку на плечі нареченому. Вона чудово розуміє, що кохання вбиває. Це якась залежність.

— Амбрідж має рацію. Через ту Лілі наша Нотт втратила пам'ять. — Нарциса вже не приховує того, що ненавидить Еванс всіма фібрами своєї душі. Якби могла, то вбила  б ту дівку.

Северус уважно слухає, що йому відповість Персефона. Чорнявий навіть боїться її за руку взяти. Тепер білявка з голубими очима кольору аквамарину вже запала на того Поттера. Він бачив грифіндорця тоді в лікарняному крилі. Просто не придав цьому значення, бо думав, що Джеймс там заради Лілі.

Все змінилося, коли Нотт віддала йому підвіску в формі серця. Ту саму яку колись носила мати Северуса. Він настільки дорожив тією прикрасою, що подарував Персефоні. Не Лілі, а своїй найкращій подрузі.

Він підходить ближче й вдихає цей чудовий аромат. Ним пахне волосся дівчини. Таке довге десь до середини колін дістає. Нотт ніколи не хотіла його обрізати. Любила, коли Снейп допомагав їй його розчісувати. Він легенько розвертає дівчину до себе та дивиться їй прямо в душу.

—Северусе, не намагайся. Все одно Персефона нікого не пам'ятає. — Белатрисі вже остогидли ті балачки про Еванс. Вона ніколи не любила ту грифіндорку. Вважала якоюсь заучкою.

— Нотт більше не страждатиме через тебе. Йди до своєї Лілі. — Луціус якось упереджено ставився до Снейпа. Особливо після всього того, що сталося минулого року на Різдвяному балу.

— Я лише спробую. Хоча б один раз. — Северус обіймає Персефону. Він відчуває як її серце тріпоче в грудях. Невже, вона його проміняла на того Поттера? 

— Відійди від неї. Персефоні не можна нервуватися. — Готем вже тут як тут. Всім знову дає догану. Повчає, як правильно жити. 

— Фредварде, чого ти втручаєшся? Якось без тебе розберуться. — Крауч вже терпіти не може цих драм. Лише цього не вистачало перед святом.

— Замовкніть обидва. Бридко на вас дивитися. — Рабастан встає з крісла та прямує до Нотт. Він усвідомлює, що її спогади можуть стертися назавжди. 

— Северус? Щось знайоме. Зачекайте одну хвилинку. Ти друг тієї Еванс? — Персефона поправляє прядку свого волосся яке починає крутитися. Якийсь цей Снейп заклопотаний. Їй здається, що чорнявий десь в хмарах літає. 

—Я тебе попереджав. Краще не треба. — Рудольфус забирає Нотт та садить біля вікна. Слизеринець не дозволить Снейпу їй знову нашкодити. 

Северусу вже більше немає чого сказати. Він зробив все, що міг. Тепер залишається лише  чекати. Колись Нотт все згадає. Навіть може назве хлопця своїм другом? Він швидко підіймається сходами  та заходить в кімнату. Сідає за стіл та починає читати. Там було декілька записок. Можливо, Нотт посоромилася при всіх все пояснити? Схоже, що дівчина хотіла  поділитися своїми душевними переживаннями тільки з ним.

Северус не звик читати щось чуже. Для нього це було якось складно. Не хотів юнак поринати в чиїсь думки, бажання, та мрії. 

Персефона для нього була близьким другом. Йому прикро було такою бачити дівчину. Ще й Поттер вирішив погратися з нею. Ніби Нотт це якась іграшка. Сьогодні хочу, а завтра ні. Він відкриває першу записку та читає. 

"Любий Северусе, хочу, щоб ти знав про мої почуття до тебе. Знаю, що ти не зможеш їх прийняти, але хоча б дозволь бути поряд. Я ніколи не зможу замінити Лілі. Це неможливо. Скільки б не намагалася. Пообіцяй бути сильним. Ніколи не падати духом. Пам'ятай, що в тебе є я. 
З любов' ю твоя, Персефона". 

Чарівник починає усвідомлювати, що Нотт відмовилася від нього заради Еванс. Напевно, більше не хотіла стояти між ними. Северус звісно, схвалював її добрі наміри, але не думав, що дівчина сприйме все  так буквально. Він був її другом, але часи змінюються. Треба рухатися далі. Забути про минуле. Тепер в Снейпа була Лілі. Він ж так про це мріяв. А що тепер? 

Поки слизеринець намагався знайти правильну відповідь в голові, то Пандора, Ксенофіліус, Френк та Аліса хотіли знайти Джеймса. Він десь зник ще після обіду. У вітальні Грифіндора навіть не з'являвся.