Розділ 2 Ми не можемо бути разом?

Снейп ледве себе стримував, щоб не закричати. Ну, чому саме сьогодні Нотт почала цю розмову? Знову згадала того Поттера. А тепер Северусу потрібно піклуватися про його сина, бо він частинка Лілі.  Ті зелені очі. Вони завжди його вабили. 

В  дитинстві все здавалося таким сірим й буденним аж поки не прийшов лист з Гоґвортсу. Тоді життя Снейпа стало іншим. Він допомагав Лілі адаптуватися до ролі чарівника, але якось надто захопився.
Закохався, але все було марно. Їй до вподоби був Джеймс. Харизматичний, веселий й рішучий грифіндорець, а  він що?

Закомплексований, самотній підліток у якого безліч недоліків. Навіть у зовнішності вони були. Снейп вже не довіряв сліпо кожному, хто його оточував, бо боявся розчарувань.
Тепер Персефона згадує те, що  вже давно покрито мороком. А  дівчисько не збирається відступати. Вона продовжує морально добивати Северуса словами.

— Звідки ти знаєш, що таке кохання? Самозакохана егоїстка. — Снейп випалив все, що наболіло. Нехай, бачить, що він не робот, а живе створіння.

— Дурень! Я закохалася в тебе ще на першому курсі. А тобі все одно. Ну, я ж не Лілі,  Правда? — вона  вже більше не могла мовчати. І так стільки років не розповідала Снейпу про свої почуття, а тут нававжилася це зробити. 

— Послухай, я ніколи не забуду її. Невже, ти готова так жити? — Северус був вражений тим, що ця білявка обрала саме його. Нічим непримітного юнака. Звичайного. З сім'ї чарівниці  й магла.

— Я не настільки дурна, щоб це терпіти. Мені важко змиритися з тим, що ти ще й досі кохаєш Еванс, але це неважливо. — Персефона була готова повністю в ньому розчинитись. Стати його болем й насолодою водночас, аби Снейп цього лише забажав. 

Северус був вражений  тим наскільки щирою була Нотт. Вона не приховувала того, що кохає його, а хлопець так і не зміг вирвати зі свого пораненого серця почуття до Лілі. Це з кожним днем вбивало його ще більше. Тепер Персефона очікуватиме взаємності яку чорнявий не зможе аж ніяк гарантувати. 
Чоловік намагався абстрагуватися від усього, що йому остогидло. Персефона була, немов п'явка від якої важко позбутися.

Вона вчепилася в нього мертвою хваткою й навіть під страхом смерті  юнака не відпустить. Такі дівки як Нотт рано чи пізно отримують бажане. 
Вона швидко ставить паличку на стіл, а потім повільно направляє її на Северуса. В неї в крові битися на арені до останнього подиху. Кидатися на амбразури лиш би її мрії стали реальністю.  Навіть зараз дівяина готова була накласти закляття Круціатос аби перевірити реакцію Снейпа.

— У твоїх очах я бачу страх. Зазвичай, хлопець робить перший крок, однак, в мене не вистачить часу, щоб змусити тебе себе покохати. Ще потім зненавидиш себе за це. — Персефона сідає на стілець й скидає свою мантію. Сукня сірого кольору дуже їй личить. Підкреслює гарні дівчачі  форми. Ідеально пасує до блакитних очей та світлого волосся. Шкіра в неї білосніжна, немов молоко. На дотик, неначе шовк. 

— Навіть і не мрій про це. Я ніколи не зраджу пам'ять про Лілі,.—  Снейп не хоче здатися грубим, однак, настирна поведінка Нотт переходить вже всі межі. Юнак і так сам не свій, бо втратив кохану. Йому зовсім   не солодко живеться , а Персефона знову у своєму репертуарі.

Про таку зовнішність  як в неї можна лише мріяти. Така холодна та портретна  краса перейшла дівчині  в спадок від бабусі й матері. Що Прісцила, що Німбрана в юні роки були надзвичайно прекрасними панянками. 
Вона користувалася популярністю серед хлопців, однак, все життя кохала лише Снейпа. Вірила в те, що маніакальна прив'язаність до Лілі з часом зникне. 

Білявка прямує до столу, щоб взяти чарівну паличку, однак, зупиняється. Снейп не відводить від неї погляду. 
Помітивши декількох смертежерів вона пригинає голову вниз. Нотт старший побачивши знайомий жіночий силует у вікні прямує до Дірявого котла. Чоловік тихенько піднімається сходами догори й чекає в невеличкому коридорі. Персефона ледве вмовила  Северуса, сховатися в шафу. 

— Я повідомлю, коли він піде. Будь обережний.  — дівчина  швидко  виходить із кімнати. Побачивши свого дідуся вона передає йому якийсь згорток. Щось схоже на філософський камінь.  Нотт вже давно виміняла його у Волдеморта на життя Снейпа. Вона  врятувала  його від рук самого диявола. 

— Та, що сьогодні за день такий? Як не одне, так інше. — юнак  виконує її прохання. Він пильно стежить за всім, що відбувається через невеличку щілину у дверцятах шафи. 

Вольфрам Нотт власною персоною. Вирішив перевірити чи його ледацюги виконують свої прямі обов'язки. Мракос, Деметрій та Алістер навіть не прийшли сюди, бо в них немає на це вільного часу. Лише голові родини це потрібно. Він переживав за власну репутацію. Хотів вдосталь вислужитись перед Темним Лордом. Його онука з'являється дуже несподівано. Чоловік навіть не встигає придумати якесь виправдання. 

— Персефоно, їдь додому. Я вже приготував тобі карету. — чарівниця ввічливо посміхається, а потім звертає направо. Вона заходить в невеличку комору, де знаходить безліч газет із портретами маглів, а чоловік тим часом оглядає інші приміщення. Він навіть заходить в ту кімнату де переховується Северус, але чиїсь кроки лякають його і Нотт старший   покидає місцезнаходження професора  зіллєваріння. 

— Дідусю, в мене ще є деякі справи. До зустрічі. — вона прощається з чоловіком і йде. Снейп відкриває шафу й повільно дихає, бо там така спека, що задихнутися можна. 

Вона підбігає до Северуса й демонструє йому якусь чашу. Це власність самого Темного Лорда. І якщо вона зникне, то в неї будуть великі проблеми. 
Дівчина  бажає раз і назавжди поєднати свої долі зі Снейпом тому пропонує йому одружитися. Це єдиний вихід, щоб залишитися в живих. Весілля аж ніяк не входило в плани чорнявого. Тим паче із Персефоною. Однак, Волдеморт би все одно його не помилував. Він і так злий на Северуса, бо той покохав  дівчину яка завадила йому вбити Гаррі Поттера.