Викликавши таксі, я поїхав додому. Яновська не відповідала і я чомусь почав хвилюватись. Хтозна, які вони з подругами влаштували собі розваги.
Я вирішив, що тільки пересвідчусь у тому, що вдома все гаразд і поїду до хлопців у нічний клуб.
За Вікусю я не хвилювався, бо ця зануда точно нічого не вчворить, а от її подруги мене непокоїли.
Я спершу подзвонив у дверний дзвінок. Якщо Юлька і Олька ще тут, то скажу, що прийшов провідати Віку. Дівчата знають, що ми з нею давно знайомі, тому дивним це не здасться.
Двері мені ніхто не відчинив. Може Яновська пішла кудись разом із подругами?
Я відімкнув квартиру власним ключем і увійшов. У коридорі я відразу помітив куртки і кросівки наших одногрупниць. Дивно... Чому тоді Вікуся не відчинила мені двері?
Роззувшись, я пішов у вітальню, з якої доносились якісь дивні пісні. Там на мене чекала картина маслом.
На дивані сиділа Юлька в образі рожевого єдинорога і гірко плакала, шморгаючи носом і шмаркаючись у серветку.
По два боки від неї сиділи Оля з Вікусею. Дівчата чомусь виглядали дуже засмученими.
Якщо раніше я вважав, що піжама Яновської у вигляді Пікачу - це справжній жах, то зараз я зрозумів, що жовтий пакемон - це досить мило.
Це розуміння до мене прийшло відразу, щойно я побачив товстеньку Юльку у яскраво - рожевій піжамі кігурумі.
Ріг у цього плаксивого єдинорога з'їхав на бік і виглядав дуже кумедно.
- Чого це у вас двері не замкнені? - Поцікавився я у дівчат, щоб якось пояснити свою несподівану появу.
- Ой! Схоже, що я забулась їх замкнути, коли зустрічала дівчат, - схвильвано промовила зубрилка.
- З якого приводу сльозотеча? - Запитав я, підійшовши ближче.
- Ой, Денчику! Ти навіть не уявляєш, що сталося... Підвели мене мої улюблені налисники... - Промовила Юлька, втираючи сльози рукавом.
Виявилося, що страви, які Юлі передали з дому, дорогою встигли трохи зіпсуватись. Дівчата цього не помітили і з'їли їх, а тепер страждали.
Особливо дісталось Юлі, бо вона встигла з'їсти найбільше. Спостерігаючи за тим, як рожевий єдиноріг і пікачу наввипередки бігають до вбиральні, я зателефонував своїй мамі і запитав, які ліки треба дати дівчатам в такому випадку.
Не встиг я записати мамині поради, як Олю знудило прямісінько посеред вітальні. Трясця! І що мені тепер робити із цими гурманами доморощеними?
Схоже, що сьогодні з їжею непощастило не тільки мені. Я зателефонував Антону і попросив купити необхідні ліки для моїх одногрупниць. Товариш пообіцяв, що швидко приїде.
- Дівчатка, зараз приїде мій друг і привезе вам ліки, - спробував я заспокоїти бідолах.
Я хотів вимкнути телевізор, бо від індійських пісень у мене вже починали закипати мізки, але Юлька слізно попросила цього не робити, бо так їй значно легше.
Подумки вилаявшись, я пішов прибирати після Олі. Схоже, що цей день я запам'ятаю надовго...
На щастя, Антон і справді швидко приїхав. Після ліків дівчатам стало краще.
Оля і Віка вмостились на дивані і заснули, дивлячись той бісів індійський фільм, а з Юлькою виникли проблеми.
Я відвів її у кімнату Яновської, щоб вона могла там спокійно відпочити. Але де Юлька, там спокою ніколи не буде.
- Денисе, мені все ще погано... Я не хочу залишатись сама. Побудь зі мною, поки я не засну, - попросила Юлька, жалісливо дивлячись на мене.
- Добре, я з тобою побуду. Ти лягай, вмощуйся зручніше, а я зараз дещо зроблю і повернусь, - промовив я, мріючи швидше від неї відкараскатись.
У мене в кишені ожив телефон. Це була Аллочка.
- Так, Аллуся, - промовив я.
- Денисе, ти зараз де?
- Вдома.
- Ти ж не образився на мене? Я не знала, що брат так рано приїде...
- Не хвилюйся про це. Я все розумію, Алло.
- Денисе, то ти ще довго?! Я вже лягла і чекаю на тебе! - Невдоволено промовила Юлька.
Дідько! Тільки цього мені зараз бракувало. Коли я встиг так нагрішити, щоб мати таку кару?
- То ти вже знайшов мені заміну?! А я, дурепа, тобі вірила... Думаю, що і минулого разу ти мені брехав. Який же ти вилупок, Денисе. Щоб ти сказився! - Розсердилась Аллочка і вибила.
Я важко зітхнув і вилаявся. Мій погляд впав на зубрилку, що звернувшись калачиком, солодко спала на дивані.
Одні проблеми через цю Яновську. Влаштував би я їй завтра шоу зі спецефектами, якби не боявся того, що вона з'їде від мене.