Затишок

*Між хвиль до зірок

Між хвиль до зірок і по горах до неба
Ми поруч, а більше нікого не треба
Зі смутком в очах нам відіб'ється ранок
Ще мить і ти зникнеш, настане світанок

Розтанути в променях - ось твоя доля
А я залишуся у світлі - неволя
Буденність минає, жорстокістю б'є
А я лиш чекаю обличчя твоя

Палаючі очі, спраглі' до знання
Теплом зігріваєш наше ім'я
В твоїх ногах сила, у серці є кров
Тебе не лякає біда чи любов

Ти знаєш що хочеш, куди тобі йти
Доріжками стали широкі лани
На вигляд ми схожі та думками - ні
Прошу не ховай своє сяйво в мені

2.03.23

Finalina

Подобається

#1484 в Різне
#322 в Поезія

У тексті є: поезія, роздуми, почуття

Відредаговано: 04.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись