Бісові доньки

Дівки заспівали.  Ступаючи якомога тихше парубки кралися до озера. Дівки розпалили багаття. Язики полум’я освітили дівчат у всій красі.

- Зараз почнеться, - збуджено шепотів Капа.

- Ой-йо-йо…

- Ето же прєлєсть.

         Дівчата стали навколо вогню, і перед тим як скинути сорочки, підняли руки і, крикнули місяцю:

- Сяй!!!

- Оце осьо, - хором прошепотіли хлопці.

         Дівчата божевільно зареготали і по черзі пустилися в танці.

- Так і далжно бить?

- Ти про волохаті Феськи?

- Про што-с?

- Оце так ЖООООвті сливи, - солодко промовив Гаврило.

         Дівки бісилися все дужче й дужче.

         Хлопці ледь стримували руки.

- Ето что за тхерата?

         Капа з Гаврилом глянули туди, куди Васька тикав пальцем . Від побаченого кучеряві носи у хлопців повисли. На берег винесли велике біле полотно. Хмари розійшлися. Полотно розгорнули.

- Ето что за мужик?

         Капа з Гаврилом переглянулися.

         На полотні лежав дужий чоловік. Чорні вуса, як ті дві змії. Розгледівши на маківці пасмо довгого чорного волосся, Капа з Гаврилом в один голос прошепотіли:

- Козак.

- Мамалига мені в рота…

         Капа з Гаврилом здивовано глянули на панича, а Васька дивився на  чорного жеребця з білим півмісяцем на лобі.

- Оце бульби, - зашепотілися хлопці розгледівши на жеребцю оголену жінку.

- Кавуни що треба.

- Га-га-гич.

- Циц.

         Кінь зупинився біля козака.

         Дівчата стали півколом.

         Жінка зіскочила з коня.

- А сестричка у нєйо стрижоная.

         Гаврило товкнув Капу, той у відповідь підморгнув. Гумор був оцінений трьохкратним:

- Ги.

         Жінка на коняці на відміну від інших дівах була білявкою. Осанка у жінки горда, а рухи спокійні. Посмішка іспанської танцівниці грає на прекрасному обличчі. Очі блакитні так і манили в обійми фантазії.

         Жінка підійшла до козака.

- Он жив ілі мертвяк?

         Блакитноока дала дівчатам знак. Дівки повернулись до хлопців спинами.

- Ето лучшее, что я видал…

         Дівчата нагнулися.

- Е, нєт.

         Дівчата розпрямили спини і розвернулися, кожна тримала в руках невеличкий глиняний глечик. Дівахи обступили козака і вилили на нього чар-зілля, що було у глечиках, а потім, затягнувши пісню про місяць та солом’яний дух, почали втирати вилите в тіло козака.

- Вєзьот.

         Дівки розступилися. Білявка задрала голову. Місячне сяйво освітило козака.

- Ух ти, - крикнули хлопці.

         Білявка глянула в кущі.

         Те, що встало впало.

         Хлопці хотіли було дати драпака та було вже пізно. 

- Йо-пі-ту, - як, один вигукнули хлопці, вперше в житті потрапивши в оточення голих дівчат.

- Схопити їх! – дала команду білявка.

         Дівки зробили крок.

- Десятеро проти трьох! – вигукнув Гаврило.

- Це ж не чесно!

- Вєзьот!

         Дівки зробили другий крок. Хлопці стали спинами один до одного. Красуні зробили третій крок. Парубки нехотя підняли кулаки для бійки. Дівчата розсміялися, та це тільки дужче розібрало хлопців. Парубки зняли брилі аби начепити на те з чого сміялися дівахи.