Історія 29. "Іноді краще мати справу з десятьма конкурентами, ніж з одним шкільним вчителем, який вимагає 'діалогу'."

Бути "королевою" означає, що ти вирішуєш проблеми будь-якого масштабу: від міжнародних поставок до локальних "непорозумінь". Але є один вид "конфлікту", який завжди вибиває мене з колії – шкільні збори. Особливо, коли йдеться про мого сина, Марко, який, здається, успадкував від мене не тільки інтелект, але й певну... схильність до лідерства.

Сьогодні мені подзвонила класна керівниця Марко, пані Ірена. Її голос був настільки солодким, що аж зуби зводило, а це, як я вже знаю, означає лише одне: у Марко проблеми. Великі проблеми.

"Пані..." – почала вона, і я зрозуміла, що в її голосі вже немає й сліду вчорашньої ввічливості, – "...Ми хотіли б запросити вас на термінову розмову. Щодо... особливостей поведінки Марко."

Я зітхнула. "Особливості поведінки"? Останнього разу, коли я чула це формулювання, Марко "переконав" половину класу, що обмін обідами за "монетну систему" – це дуже ефективна економічна модель.

Пані Ірена продовжила: "Він... він організував у їдальні "тіньовий ринок" обміну солодощами. І, здається, "приватизував" усі м'ячі на шкільному дворі, змушуючи інших дітей платити за "оренду" ігрового інвентарю."

Я відчула легкий укол гордості. Мій син! Справжній бізнесмен росте. Але потім згадала, що я на шкільних зборах не маю цим пишатися.

"Я розумію," – сказала я максимально серйозно. – "Ми обов'язково поговоримо з Марко про... етику підприємництва."

На зборах, окрім пані Ірени, була ще й шкільний психолог. Вона одразу почала говорити про "ненасильницьке спілкування" та "методи вирішення конфліктів через діалог". Я ледь не засміялася. Мої "методи діалогу" з "конкурентами" зазвичай включали набагато менше слів і набагато більше... переконливих демонстрацій.

"Ми б хотіли, щоб ви вплинули на Марко," – сказала психолог. – "Він надто домінантний."

Я подивилася на неї. Домінантний? У моєму світі це називається "лідерські якості".

"Пані," – сказала я, звертаючись до обох. – "Я розумію ваше занепокоєння. Але дозвольте мені пояснити. Марко зростає в середовищі, де ініціатива і здатність досягати цілей дуже цінуються. Можливо, його "тіньовий ринок" – це просто перші кроки до успішної кар'єри у... логістиці."

Я зробила паузу, дозволяючи своїм словам осісти. "Щодо "м'ячів", ми обов'язково проведемо "аудит" його "активів". Але, знаєте, іноді, щоб досягти миру, потрібно показати, що ти можеш бути не тільки м'яким. А Марко, він просто дуже практичний. Він швидко зрозумів, що на шкільному дворі є "незайнята ніша" для "бізнесу"."

Обличчя вчительки та психолога були... безцінними. Вони дивилися на мене, ніби на інопланетянку. "Ми... ми, мабуть, просто поговоримо з Марко ще раз," – пробурмотіла пані Ірена. – "Можливо, запропонуємо йому стати... головою шкільного самоврядування? Це ж теж "лідерство", чи не так?"

Я посміхнулася. "О, це чудова ідея! Голова самоврядування! Саме те, що потрібно моєму синові, щоб "розвивати" свої "бізнес-таланти" у правильному напрямку." Я подумки додала: "І отримати доступ до всіх шкільних ресурсів."

Шкільні збори завжди складні. Але іноді, щоб "вирішити" конфлікт, достатньо просто пояснити свої "методи виховання" тими термінами, які ти знаєш найкраще. І, можливо, перетворити шкільного бізнесмена на... політика.