Історія 17. "Несподіваний подарунок: Коли твоя добра справа призводить до міжнародного скандалу"

"Іноді найнебезпечніше — це робити добро. Особливо, коли це добро випадково потрапляє не в ті руки."

Буває, що навіть у нашому "бізнесі" виникає бажання зробити щось... благородне. Ну, або хоча б створити видимість такої діяльності. Це добре для іміджу, для податкової (іноді) і для власного внутрішнього спокою (дуже рідко). Так сталося і з моєю останньою ініціативою — "допомогти" місцевому притулку для тварин, який опинився на межі банкрутства. Звісно, моя допомога мала бути анонімною. Але, як завжди, щось пішло не так.

Ідея була простою: зібрати "пожертви" з кількох недбайливих "партнерів" (які забули про свої борги) і передати їх притулку. Так би мовити, "одним пострілом двох зайців". Вінні та Луїджі отримали завдання "переконати" цих партнерів у важливості благодійності. Вони впоралися блискуче, повернувшись із сумками, набитими готівкою, що пахла свіжою фарбою (мабуть, партнери так поспішали, що навіть не встигли її просушити).

Я наказала Дону відвезти гроші до притулку. Він мав зробити це непомітно. Просто залишити пакунки біля воріт пізно вночі. Ні свідків, ні камер, ні зайвих запитань. Просто таємнича допомога від невідомого "благодійника".

Однак, Дон, схоже, вирішив додати трохи... драматизму. Він переплутав притулок для тварин з... посольством однієї дуже екзотичної країни, що знаходилося по сусідству. І залишив пакунки не біля воріт притулку, а просто на ганку посольства, додавши записку: "З найкращими побажаннями від вдячних громадян".

Наступного ранку новини вибухнули. Головний заголовок: "Таємничий мільйон для посольства! Хто стоїть за щедрим жестом?" Дипломатичний скандал. Міжнародні розслідування. Посол тієї країни давав інтерв'ю, дякуючи "українському народу" за таку "несподівану допомогу" і обіцяючи "поглиблення двосторонніх відносин".

Я сиділа, пила каву і читала новини на телефоні, відчуваючи, як у мене починає смикатися око. Дон стояв поруч, блідий, як стіна.

"Пані... я... я помилився дверима. Було темно. А ті ворота були такі схожі..." — він ледь не плакав.

"Доне," — мій голос був спокійним. — "Ти щойно подарував мільйон доларів дипломатичній місії, яка, за нашими даними, сама перебуває під слідством за відмивання грошей. І тепер ти офіційно "герой", який зміцнив міжнародні зв'язки."

Ситуація швидко вийшла з-під контролю. Мене почали шукати журналісти. Представники Міністерства закордонних справ хотіли "подякувати" мені за "патріотизм". Навіть ті "партнери", що віддали гроші, телефонували і питали, чому їхні "пожертви" пішли не на притулок, а на якесь посольство, і чи можуть вони розраховувати на "дипломатичний імунітет" у разі чого.

Я зібрала свою команду.

"Добре, хлопці. У нас новий план. Ми мусимо виправити цю... дипломатичну неточність."

Вінні запропонував: "Може, скажемо, що це був подарунок від якогось "таємного шанувальника" нашого посла?"

Луїджі: "Або що це були гроші на ремонт їхньої будівлі, але хтось просто переплутав мету?" Я подивилася на них.

"Ні. Занадто складно. Ми зробимо простіше. Ми просто... перевиховаємо того посла."

Цього ж дня посол тієї країни раптом "згадав", що "значна частина" отриманих ним коштів була призначена "на розвиток гуманітарних проектів", і негайно передав половину суми місцевому притулку для тварин. А іншу половину він обіцяв "інвестувати" у... "культурні програми", які, звичайно, дуже зацікавили моїх людей.

Іноді добра справа може обернутися справжнім міжнародним скандалом. Але якщо ти "Королева", то навіть найбільш абсурдна ситуація може бути обернена на твою користь. Адже ніщо так не зміцнює імідж, як випадковий дипломатичний скандал, що закінчується благодійністю.