Глава 23

Олег

- Ти ж не будеш проти, якщо я не буду сьогодні ночувати вдома?

Спочатку я навіть не усвідомив суті питання. Хитнув головою, погоджуючись, не думаючи. А потім, як йолоп усю дорогу обмірковував почуте.

Мене спантеличили власні емоції. Усередині мене піднімалася хвиля обурення, яку тут же гасили доводи розуму.

Я ж сам хотів, щоб у Віки було життя, крім нас із Ліскою.  Хобі, час на себе. То чим гірша ніч із коханцем? Адже вона молода, здорова жінка. У неї є потреби.

Боже мій! Я насправді зараз розмірковую про особисте життя Віки?

Руки міцніше стиснули кермо. Я кинув короткий погляд у бік дівчини, яка сиділа поруч зі мною. Віка мала до біса спокусливий вигляд. Вродлива, струнка, шалено сексуальна в сріблястій обтислій сукні. І начебто вбрання не надто відкрите: спідниця ледь вище коліна, а вирізу майже й немає. Але переливчаста тканина, яка підкреслює кожен вигин тіла, змушувала навіть мене відреагувати цілком по-чоловічому.

- За Алісою завтра поїдемо удвох чи як? - поцікавилася Віка, щось друкуючи на телефоні.

Її голос зазвучав набатом у мене у вухах.

Якщо удвох, то Віка повинна буде зранку повернутися додому, а якщо ні, то дівчина буде вільна не тільки сьогоднішню ніч, а й завтрашній день.

- Удвох, - зло припечатав я. Досить із Вікіних залицяльників і ночі. Дні належать мені й Алісці!

- Домовилися.

Віка задоволено посміхнулася і знову повернулася до телефону.

Що вона там друкує? Невже вже листується з кимось?

Якщо так, то значить цей "хтось" із гравців команди, інших вільних чоловіків на святі точно не буде. 

Я вів машину і подумки перебирав усіх футболістів-одинаків. Їх виявилося до біса багато і ніхто з них мені не подобався!

Ні, хлопці всі непогані, але для того щоб випити пива в барі або виступити на грі. Ось тільки жоден не годився на роль хлопця для Віки. Якщо вона вирішить продовжити цю ніч із ним і вплутається у стосунки, то моя донька теж спілкуватиметься з цим чоловіком.

Дідько, він навіть дядьком може для неї стати! 

Здається, я себе накрутив до біса, але лавину паніки і невдоволення було вже не зупинити.

Увесь вечір я провів немов на голках, невпинно спостерігаючи за Вікою і тими, з ким вона спілкується.

Коли наш ловелас Дімка Казаков запросив її на танець, я не витримав. Ну, вже ні! Ще не вистачало, щоб наша Віка поповнила ряди перемог цього доморощеного Казанови.

У ці хвилини, коли вони танцювали і нахабні лапи Діми стискали талію Віки, я зрозумів Антона. Мені самому хотілося, як і йому нещодавно, розфарбувати цього красеня.

Йому що, фанаток мало? Якого біса він лізе в сім'ї гравців?

Більше не роздумуючи ні миті, я рушив у бік танцмайданчика, як мене перехопила за лікоть чоловіча рука.

- Ти куди з таким обличчям зібрався, Олеже? 

Іменинник дивився на мене з усмішкою, але в погляді легко читалося попередження: "Ніяких бійок на святі!"

- Ти ж бачиш, Ілля.

Я махнув рукою в бік Віки і Діми.

- Бачу. Хлопці відпочивають, танцюють. У чому питання?Чи я чогось не знаю?

Захотілося вилаятися. І він туди ж! Натякає на мій чоловічий інтерес до Віки, а я просто дбаю про неї і переживаю за доньку. Але їм же все одно нічого не довести!

- Діма - не підходяща компанія для Віки. 

Ілля заломив брову.

- А хто підходяща? Можливо, Стас?

Я подивився в бік одного із запасних гравців. Солоденький він якийсь, хоч і симпатичний.

- Ні, виглядає хлопчиськом.

- Тоді Сергій?

Теж знайшов кандидата! Він весь минулий рік із дружиною розлучався.

- Щоб Віка з його дітьми, а не з моєю Аліскою бігала?

- А що щодо Кирила? Молодий, не одружений, талановитий хлопець.

Я насупився. Справді гарний собою, в міру доброзичливий, в міру потайливий. Мені подобався цей хлопець, але всередині все одно дзвеніло роздратування.

- Темна конячка. Він у клубі всього кілька місяців.

Ілля голосно розсміявся і, поплескавши по плечу, порадив:

- Думаю, єдиний підходящий партнер для Віки - це ти сам. Навіть якщо ти поки що не готовий танцювати з нею.

___
П.С. Історія Іллі викладаеться зараз на сайті, хто ще не завітав, запрошую у книжку " Шлюб за домовленністю".