Глава 13

Віка

Похід у салон затягнувся. Мені вже закінчували манікюр, як у приміщення увійшла заплакана жінка. Точніше не жінка, а дівчина. Просто тоді Саша мала не дуже гарний вигляд. 

Усього півгодини обережних розпитувань, і ми почули неймовірну історію. Ну, з одного боку вона точно була такою, хоч і розпочалася вельми приземлено. До Саші додому прийшла коханка чоловіка. Дуже ефектно, до речі, з'явилася: у норковій шубці з ідеальною зачіскою і яскравим макіяжем.

- Я так навіть на наше весілля не фарбувалася! А вона, мабуть, щодня собі грим накладає, - кусаючи губи, щоб знову не розплакатися, розповідала дівчина. 

- А я, як остання клуша! У домашньому спортивному костюмі з Ясею на руках. На штанині стежки від варіння - це Марік мене оладками годував. Йому тільки три, але він страшенно самостійний.

Розповідаючи про дітей, Саша перевтілювалася миттєво: промениста посмішка, очі світилися теплом і вся вона засяяла особливою вродою!
- Я навіть одразу не зрозуміла, хто вона така. Подумала, що дверима помилилася. У нас новий сусід нещодавно з'явився - художник. Думала це до нього така красуня прийшла, а виявилося, до мене.

І все ж Саша не витримала і схлипнула.

- Божечки, я така дурепа! Ви подивіться на мене. Я ж себе запустила до жаху просто. А Вова, він же в банку працює, щодня нові люди, дівчата вродливі. А я...

Ми з дівчатами переглянулися, але й рота не встигли відкрити, як наша Машка взялася за клієнтку:

- А ти прекрасна, молода, сексуальна жінка, яка потонула в побуті через те, що твій чоловік-козел замість того, щоб допомогти з дітьми і провести з ними час, ходить наліво. 

Подруга вміє підтримати. 

- Саш, - я м'яко торкнулася її руки. - Чоловік зраджує не через жінку, яка з ним поруч, а тому що він такий. Вірність притаманна тільки справжнім чоловікам. 

Скільки разів я спостерігала за романами в нашій групі. Які тільки красуні, розумнички і славні дівчата не ридали в мене на плечі, заставши своїх коханих на гарячому.

- Я знаю, дівчатка, але справа не в ньому, а в мені. Я хочу бути іншою. Не для того, щоб його повернути, зберегти шлюб або втерти комусь носа, а тому що я гідна цього. І якого біса? Він, значить, витрачається на коханку, а не можу витратитися на себе? 

- Повний апгрейд? - поцікавилася Карина, весело підморгнувши, і Саша рішуче кивнула, вмощуючись на крісло до Слави. 

- Мені потрібна модна, стильна стрижка, але щоб укладати було нескладно. Із двома карапузами не до зачісок.

- О, тобі сподобається, мала!

Слава окинула довгим поглядом густе волосся клієнтки, і я готова заприсягтися, що помітила, як її очі на мить спалахнули вогнем.

Поки Альбіна чаклувала над моїм новорічним дизайном, я спостерігала за перетворенням Саші. 

Слава не тільки зробила їй класну зачіску, а й відтінила натуральний колір волосся так, що тепер воно було схоже на шовк. Форму брів Слава їй теж поправила, тож тепер погляд Саші ставав глибшим, а вії здавалися ще темнішими.

Далі настала черга Маши. Вона, озброївшись своїм боксом із косметикою, проводила майстер-клас, розповідаючи дівчині, які відтінки їй пасують, як і що потрібно наносити. 

Після того, як Альбіна закінчила зі мною, Саша пересіла до неї, а я потрапила в руки Слави. Сьогодні і я зважилася трохи змінитися. Піддалася атмосфері, зарядилася від Саші рішучістю. Загалом, дала карт-бланш Славі, і взагалі не дивилася, що вона робить з моїм волоссям.

- А з ким зараз малеча? - поцікавилася Карина, розносячи всім нам каву.

- Зі свекрухою. Вона в мене просто світова жінка. Поки я розгублено кліпала очима і намагалася збагнути, що робити, вона схопила за комір цю пані і виштовхала її. Ніколи ще не чула, щоб Марія Никифорівна так лаялася. 

- Але потім-то, мабуть, синочка-то свого покривала. Розповідала тобі, що він бідний-нещасний, не встояв перед цією жахливою підступною жінкою, - фиркнула Маша, поправляючи вже свій макіяж.

- Ні. Вона і Вову останніми словами називала, а мене, навпаки, заспокоїла і до вас відправила. Сказала, що викидати його валізи - не вихід, нехай спочатку відповість за проступки. 

- Нічого собі!

- Ось це так!

- Свекруха у тебе - вогонь! - не втрималися ми.

Саша сумно посміхнулася.

- У чомусь вона, звісно, має рацію. Нехай спочатку Вова ремонт у квартирі закінчить. Я трохи підготуюся до життя матері-одиначки. Адже після університету жодного дня не працювала. Диплом уже з пузом захищала, а далі ось декрет, уже чотири роки як. Потрібно освіжити знання, влаштувати дітей у садок, знайти роботу. Мужики, вони ж ненадійні. Пішов і про дітей забув. Навряд чи Вова стане винятком. Аліменти, може, й платитиме регулярно, але щось зверху навряд чи дасть.

- А хто ти за освітою? - поцікавилася Слава.

- Ой, не повірите. Я правовий факультет закінчувала. Моя спеціальність - цивільне право. Тільки от який зараз із мене адвокат? 

- А нотаріус? - запропонувала Маша.